Дея твору гетьман іван виговський нечуй-левицький

Тепле сонечко сідає,
Синій вечір на поріг,
Наче човник пропливає
Срібний місяць угорі.

Тихі сутінки кружляють,
Мрії, сни прийшли до нас.
Колискової співають:
"На добраніч, спати час".

Капітанам море сниться,
А пілотам - висота,
Машиністам - залізниця,
Будівельникам - мiста.

До нових планет рушають
Комнонавти в мріях, снах,
Щедрий урожай збирають
Хлібороби на ланах.

Хоч усюди ніч кружляє -
Прикордонник наш не спить,
Мирні сни охороняє
Й неба чистого блакить.

Вітерець нічний зітхає,
Зорі вкрили небеса.
Завтра день новий засяє,
Всі здійсняться чудеса.

Всі здійсняться чудеса...

Маруся - проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не засуджується в думі, хоча вона і «потурчілась, побусурманілась». Навпаки, співак викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї - «наша» , Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум - допомагає їм вирватися з ненависної турецької каторги. Образ Марусі Богуславки - це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти.