ответ: твір
Объяснение: Не завжди люди є добрими, співчутливими. Це чудово можна зрозуміти прочитавши казку "Мишка". В ній чітко висвітлюються такі морально-етичні проблеми як егоїзм, обман, нажива на війні.
Господарі, в якіх жила мишка, не могли б похизуватися людяністю. Коли до них прийшла бідна жінка, промивши молока, господиня попри те, що в неї воно було, збрехала й прогнала жінку. Також вони, будучи досить заможними, наживалися на війні. Вони вночі, щоб ніхто не бачив, продавали продукти.
Завжди робіть добро і воно вам повернеться. Старайтеся ніколи не втрачати вагу людяність.
Дядько Максим був відставним військовим. Звиклий до порядку й дисципліни, він хоче зробити з племінника гідну і впевнену в собі людину, якій були б не страшні ніякі душевні переживання і побутові труднощі.
Дядько бере активну участь у вихованні Петра, намагається довести своїй сестрі, чому важливо не зніжити дитину, а навчити його жити у нашому непростому світі. Дядько ніколи вголос не жаліє хлопчика, тим самим не дає йому приводу засумніватися в тому, що він може стати щасливим. За його ініціативою у будинок приходять молоді люди, серед них кадет і студенти – все для щасливого майбутнього Петра. Саме з дядьком Максимом юний Петро вирушає в найважливішу подорож за сенсом життя.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/slipiy-muzikant-harakteristika-geroyiv
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твiр на тему: "сім'я кайдашів в сучасному світі" 35 !
У 1879 році І. С. Нечуй-Левицький написав повість "Кайдашева сім'я". Письменник цікавився українською родиною, її духовними цінностями, її морально-етичними устроями. Письменник бачив усі складності і суперечності, які виникали в сучасних йому сім'ях. А те, що повість з інтересом читається понад 120 років, свідчить про майстерність і далекоглядність її автора.
Висміювання негативних рис характеру Кайдашів, їх вчинків, що принижували гідність людини, боротьба за "моє" і "твоє" — мета повісті І. С. Нечуя-Левицького.
Звичайно, вислів "кайдашеві звички" ми вживаємо у значенні тих негативних рис характеру людини, які, на жаль, передали нам наші предки. Бо хіба немає у нашому житті баб Палажок і Парасок, які століттями сваряться з різних причин. Іноді у транспорті чи на базарі зустрінем їх: лаються за першість у черзі, за яке-небудь невдоволення. І тоді, і зараз це — від невихованості, від браку культури.
Вічна проблема "батьків та дітей" теж прийшла до нас з сивої давнини. Однак І. С. Нечуй-Левицький уперше вказує нам на неповагу до батьків. Порушилася віковічна українська традиція шанобливого ставлення до батька-матері у дітей, і їх життя ламається, летить під укіс. Бо у своїй власній сім'ї не можна виховувати у дітей повагу до себе, коли ти зневажив своїх батьків — діти ж бо це бачать. І у нашому сьогоденні нерідко бачиш, як спілкуються брат із сестрою, бо заздрять один одному, бо спадок батьків не так поділили. Але хай Кайдаші були забиті, затуркані панщиною, неосвічені, а що ж їх рівняє з нашими сучасниками? Чому ми не можемо піднятися над ними? Останнім часом усе звертають на "український менталітет", але мені здається, що це тільки, щоб якось виправдати себе, бо ж таки соромно зізнатися собі у "кайдашевих звичках". Хоч і здаються нам смішними суперечки Кайдашів, інколи ми пізнаємо в них і наших сучасників, які за "моє" готові на все.
"Приватна власність — основна причина конфліктів у сім'ї Кайдашів" — так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник? (та інші запитання)
Пиятцтво... Скільки лиха від нього! І це всі розуміють, однак побороти цю негативну рису до цього часу не вдалося, не зважаючи ні на освіту, ні на прогрес.
"Кайдашеві звички", на жаль, ще живуть серед нас. Але що цікаво — сміятись над Кайдашами — сміємось, а себе такими не бачимо. А жаль!
Объяснение: