Напишіть твір на українській мові я хочу поїхаті до трускавця плз

 

чисте повітря,  справжні  українські  традиції і  українська культура  - все  це ми  можемо  побачитив  трускавці.  трускавець  є  головнім  оздоровчим  курортом  в  україні, красою  карпатських  гір і десятками  свердловин з яких  добувається  чиста  цілюща вода.  в  цьому місті  можна не  тільки позбутися  від  хвороб  ,а  й чудово  відпочити.  я завжди  мріяла  поїхати  в  трускавець, спробувати  цілющої  води,  побачіти  людей  які шанують  українські  традиції, ходять  у вишиванках  і розмовляють  рідною  мовою.

 

1868 – 16 (28) марта, рождение, г. нижний новгород. настоящее имя – пешков алексей максимович  1884 – переезд в казань, попытка поступить в казанский университет. сближение с радикальными и революционными кружками студентов, офицеров и рабочих. знакомство с марксистской , пропагандистская работа  1887 – попытка покончить с собой  1888 – арест за связь с кружком н. е. федосеева. находится под постоянным надзором полиции 1889 – возвращение в нижний новгород. повторное сближение с радикалами и революционерами. арест, заключение на месяц в тюрьму  1891 – горький отпрваляется странствовать по стране. дошел до кавказа.  1896 – женитьба на екатерине павловне волжиной  1897 – рождение сына максима  1899 – первое появление в петербурге  1900 – знакомство с толстым в москве  1901 – участие в марксистских кружках нижнего новгорода, сормова, петербурга. арестован, выслан из нижнего новгорода, участие в демонстрации у казанского собора в санкт-петербурге  1901 – встал во главе издательства знание  1902 – февраль – избрание почетным академиком академии наук  1905 – вступление в ряды рсдрп, знакомство с лениным. за революционную пропаганду  1905 – октябрь, создание газеты новая жизнь  1905 – 1907 – оказание финансовой поддержки революции 1905-1907 годов  1906 – выступление на митинге в гельсингфорсе, отъезд из россии  1906, октябрь – 1913 – жизнь в италии, на острове капри  1907 – май – участие в лондонском съезде рсдрп как делегата с совещательным голосом  1913 – возвращение в россию. горький – редактор большевистских газет «звезда» и «правда» 1914 – переезд в финляндию  1915 – начало выхода журнала «летопись» . горький – руководитель  1917, май – 1918, март – издание газеты новая жизнь  1918 – 1919 – ведет большую общественную и политическую работу, критикует методы большевиков, осуждает их отношение к «старой» интеллигенции  1919 – 1920 – в цикле статей выступает против интервенции, а также против того, «как осуществляется власть советов» .  1921 – 1928 – эмиграция в италию – официально для лечения туберкулеза по настоянию ленина  1928 – возвращение в   1929 – май, избрание членом цик на 5 съезде советов   1931 – возвращение в   1933 – перезд в москву  1934 – горький проводит 1-й съезд советских писателей, выступает на нем с основным докладом  1936 – 18 июня, смерть, п. горки под москвой. похоронен в кремлевской стене на красной площади в москве

Незважаючи на те, що колись поетові забороняли не тільки писати, а й малювати, усі заборони виявилися безсилими перед поетичним словом, перед його правдою та його силою. приклад великого кобзаря став для сучасників та нащадків яскравим прикладом нездоланності справжнього художника, прикладом невмирущої природи творчості й нескореності людського духу, прикладом людини, яка з усіх, найскладніших випробувань завжди виходить переможцем. кожен, хто познайомиться з творчістю видатного українського поета, отримає змогу вжитися в багатий світ образів його поезій, зможе сягнути в літературні надра, відчує, що автор вистраждав свої твори власним життям, своєю відданістю українському народові і рідній землі. шевченкові вдалося зі своїх творчих висот відкрити події різних часів і акумулювати у своїй творчості духовний набуток минулих поколінь. крізь людський біль, крізь індивідуальне, крізь вселюдське, крізь біблейську далеч історії т. г. шевченко і зараз мудро спілкується із сьогоденням. творчість т. г. шевченка невичерпна, вона навіки. і все нові і нові покоління будуть знаходити в ній незвичайне поєднання народного і вселюдського досвіду, який сьогодні знаходимо й ми з вами. слово невмируще, слово вічне, слово, живе своєю правдою, слово, яке й досі квітне художньою красою – це і є тарас григорович шевченко – геній і духовний янгол українського народу.