Короткий твір-секрети світової слави писемної лірики та літератури

Пісня… Яке глобальне та важливе значення має вона для українського народу. Пісня супроводжує нас упродовж усього життя: від народження й до самісінької смерті. Справді, українська пісня ніби закладена в наших венах генетично. Не дарма ж народ називають найспівочішим. Вона пройшла нелегкий шлях крізь віки. Це наше минуле, теперішнє й майбутнє. Саме в пісні ми проявляємо любов до матері, до коханої, до рідної землі. Пісенна лірика – це народні й авторські тексти, які розкривають особисті почуття, переживання людей. Тому ці пісні не залишають байдужими серця. Українська лірика визнана в усьому світі. Ви бачили скільки у нас різноманітних народних ансамблів? Вони неодноразово отримують найвищі світові перемоги. Найпопулярнішими та найвідомішими є хор ім. Верьовки, а також «Берегиня». Та співочі люди не тільки професійні. Чули, як голосить простий народ. Наприклад, мила сільська бабуся. У цьому ми – українці. Сильні, вільні, красиві, мелодійні… Українську пісню знають за кордоном завдяки неперевершеним композиторам — В. Леонтовичу, М. Лисенку,        В. Івасюку. Їх шедеври неповторні. Тому, народна лірика лежить у таланті своїх авторів, виконавців, що своєю обдарованістю захоплюють увесь світ.

Це сталося приблизно місяця тому.
Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка  а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.