Написати твір на тему "мої герої із фольклорної спадщини"

Український фольклор налічує досить багато дум. усі вони по-своєму особливі і дуже цікаві. але серед них є одна, яка мені подобається найбільше. головними героями дум в основному виступають мужні, сміливі чоловіки, оборонці рідної землі, жінки зустрічаються дуже рідко. мене найбільше приваблює образ марусі богуславки з однойменної думи. ми бачимо перед собою молоду дівчину, полонену турецьким паном. у подібній ситуації багато б жінок не витримали, але не вона. маруся вижила, пристосувавшись до свого становища. можна сказати, що вона зрадила своїй країні, ставши дружиною турецького пана. але це не так. у житті їй випала складна доля, і смілива дівчина вирішила прийняти її такою, як вона є. якби вона так не зробила, то, може, і не змогла б урятувати невільників. прийнявши життя в полоні, вона розуміє, що назад немає дороги, що в україну вона більше не повернеться: та нехай мене, дівки-бранки, марусі, попівни богуславки, з неволі не викупає, бо вже я потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного! ми не знаємо, що сталося з нею після втечі невільників. можливо, пан її за це жорстоко покарав. але вона, незважаючи на це, врятувала полонених: вислухай, боже, у просьбах щирих, у нещасних молитвах нас, бідних невольників! проста українська дівчина маруся, забувши про себе, героїчно визволила невільників з турецького полону. тим самим вона заслужила собі вічну пам’ять і вдячність україни.

Була у мачухи Червона шапочка, називалася вона так, бо завжди носила червону шапочку на голові. і ось, одного разу зібрався великий бал у місті. були за всі шановні люди міста, до них належала і мачуха. Червона шапочка мрія про бал, та нерідна ненька загнала її у ліс по дрова. ідучі лісом зустріла червона шапочка Дванадцять Місяців. вони запросили її до себе на вечерю. там дівчина розповіла про свою важку долю і вирішили подарити Місяці їй туфельку, та не просту, а з кришталю. пішла задоволена Шапочка, а ж тут зустрівся їй по дорозі вовк. він гарно розпитав дівчинку куди вона прямуй, і виріший випередити її. дівчинка навіть не могла подумати щось погане про вовка. та сірий випередивши бідолашну, вирішив розправитися з мачухою. коли Шапочка прийшла додому вона не побачила нікого.і тут ,сердечна, зрозуміла свою помилку. та часу для жалю за поганою мачухою не вистачало. і вона побігла на бал. побачивши принца вона закохалася, і її кохання було взаємним. через місяць наша героїня вже вийшла заміж і була дуже щасливою.

Римування поезії — перехресне.

2.10. Віршовий розмір твору — ямб.Тема: розповідь про несправедливий бій, який мав відбутися на рингу.

2.3. Ідея: засудження підступності, брехні.

2.4. Основна думка: Іду, і поруч твердо Крокує Честь — мій секундант.

2.5. Жанр: філософська лірика.

2.6. Композиція:

Експозиція: готовність рингу, публіки до матчу.

Зав’язка: знайомство героя із суперником на рингу, його перевагами.

Кульмінація: реальна можливість героя програти бій через нечесність суперника.

Розв’язка: «Крокує Честь — мій секундант».

Композиція: кільцева, оскільки починається твір: «Лисніє квадратовий ринг» і закінчується: «Лисніє холодом квадрат».

2.7. Художні особливості твору.

Епітет: «білі маски облич», «зіперсь бундючно», «хижий секундант».

Порівняння: «злами рук, як ринв», «ворог, як лисиця», «зал, як тур», «рефері буде метатися, наче миша».

Метафори: «лисніє ринг», «секундант чаклує», «зал реве», «ляже тиша», «лисніє холодом квадрат», «честь крокує».

Гіпербола: «визбираю в жмуток силу».