I.складіть та розгадайте кросворд. по горизонталі. 1.ріка, над якою поховано шевченка. дніпро 2. поезія т. шевченка, в якій він закликає: поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров ю волю окропіте. 3. село, де поет провів свої дитячі роки. село керелівки, 4. письменник, у якого т. шевченко був старшим боярином на весіллі.пантелеймона олександровича по вертикалі. 5. місто, біля якого поховано поета. в києві 6. цеховий майстер живописних справ, у якого навчався шевченко. ширяев 7. місто, де шевченко навчався в академії мистецтв. петербург 8. російський художник, який намалював портрет в. жуковського. карл брюллов

2 Заповіт

3 Моринці

4 П. Куліш

5 Канев

6  В. Ширяєва

7 Петербург

Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. 

Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір. 

Старий Омелько був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити; він понеділкував і постив дванадцять п'ятниць на рік, перед декотрими празниками. 

Кайдашиха була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. 

Мелашка : 
Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на 
червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, 
як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, 
з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та 
червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні 
брови, густі-прегусті, як шовк. 

Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.

,,Мені подобається Князівна з драми-казки ,,Микита Кожум'яка" і я б хотіла нею зіграти на сцені.Подобається вона мені тим,що вона, незважаючи на свій високий сан, на те, що вона є не простою людиною, а поважною княгинею, має такі самі людські почуття, як і прості люди. Вона дуже любить свою єдину доньку. Але прийшло нещастя - її хоче забрати Змій. В княгині болить серце за свою дитину, вона роздумує
                                       Ах, я так серцем не боліла, 
                                        Коли орда в степах кипіла, 
                                           І князь з мечем і на коні 
                                        Літав орлом між ворогами...
Дитина для неї - понад усе. Вона переймається тим, що мусить сама віддати доньку змієві, що нічим не може заради цій біді. Груди у неї горять вогнем, звістку від Змія княгиня прирівнює до келиха з отрутою.
Як бачимо, в драмі княгиня - звичайна проста жінка, яка самовіддано, понад усе любить свою дитину і готова на все, заради ння. В цій казці в образі княгині автор зобразив всіх матерів, для яких життя і щастя своїх дітей завжди є на першому місці.