План характеристика ярослава мудрого

во внешней политике ярослав, как и его отец, больше надеялся на дипломатию, чем на оружие. он сумел обеспечить для киевской руси признание и высокий авторитет среди прочих европейских держав. в ту пору главным путем «евроинтеграции» были династические браки. и лидеры европейских государств были весьма не прочь породниться с ярославом. на его сестре доброгневе был женат польский князь казимир; сын ярослава изяслав взял в жены сестру казимира, другой сын – всеволод – был женат на греческой царевне, еще двое его сыновей – на княжнах. норвежский король гаральд заключил брачный союз с дочерью ярослава елизаветой, венгерский король андрей – с его дочерью анастасией, французский король генрих i был женат на третьей дочери – анне ярославне. сам же ярослав взял в жены ингигерду (в православии – ирину) , дочь норвежского короля олафа.

во внутренней политике период правления ярослава мудрого ознаменовался расцветом «стольного града» киева и укреплением и культурных связей между отдельными частями государства. великий князь упорядочил правовые обычаи руси и начал, выражаясь современным языком, борьбу с правовым нигилизмом. при ярославе возник первый свод узаконений, регулировавший отношения внутри княжеских владений, названный « правдой» . «устав ярослава» , или древнейшая « правда» , был дан новгороду в 1016 г. он был основан на старых традициях, устном «законе » , который упоминался еще в договорах руси с византией. фактически это был первый письменный сводный кодекс – уголовный, гражданский и административный. первый писаный закон касался прежде всего вопросов общественного порядка, защищал людей от насилия, бесчинств, драк, которые были нередки в ту эпоху даже в самом изысканном обществе. конечно, документ был несовершенен. в нем, например, было предусмотрено наказание за удар чашей или рогом, а за повреждение бороды оппонента назначалось наказание, равное штрафу за

1. ярослав мудрый создал первый свод законов на руси

Ім'я марусі богуславки відомо нам з української народної думи. думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «дума про марусю богуславку»   вважається найбільш довершеною. основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною батьківщині. сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить маруся богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують великдень. і коли козаки у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, маруся заспокоює їх.

Утворі івана карпенка-карого «мартин боруля» зображується образ звичайного трудового чоловіка мартина борулі та його сім’ї. але чомусь голова сім’ї раптом переоцінив свої життєві цінності і захотів не просто жити, як звичайна та нормальні людина із села, а отримати статус дворянина. звичайно, дворянський статус є несумісним зі статусом звичайного мужика, тому мартин боруля намагався змінити своє життя кардинально. наприклад, він спав зранку довше, намагався менше працювати, хоч і не дуже комфортно себе відчував в такій ситуації. звичайний, хоч і заможний чоловік із села намагався бути аристократом. але до чого могло призвести прагнення бути не таким, як твої батьки та прадіди?які суперечності в житті все це може викликати? більш того, мартин боруля намагався змінити не тільки себе особисто, але і свою сім’ю. наприклад, дочку він хотів видати заміж за когось надто освіченого родом із міста, навіть направив туди свого сина, щоб він знайшов сестрі такого нареченого. дружині своїй він забороняв багато поратися по хаті. все це жодним чином не покращує життя членів родини мартина боруля, а лишень викликає в них подив, нерозуміння та деяку пригніченість. хіба може такий стан речей зробити життя цих людей кращим? напевно, що ні. але зі стороні все це виглядає просто смішно та може таким чином розвеселити читачів. всі ці спроби в результаті не бажаного результату. життя мартина борулі та його сім’ї кращим не стало. більш того, намагання стати аристократом спричинило велике розчарування для кожного з них. наречений дочки кудись втік. син мартина степан, який мав би працювати на землі, але був вимушений працювати в місті писарем на службі, звільнений із роботи. найголовніша поразка головного героя – його все ж таки не було визнано дворянином, через те, що його прізвище містило всього лише одну не ту літеру, яка була потрібна (боруля замість беруля). все це говорить про те, що не тільки сама сім’я не визнала намагання мартина борулі стати тим, чим ніхто з них не є, але й оточуючий світ та суспільство не сприйняло аристократичні амбіції та залишило мужика тим, ким він є. життя не тільки не стало кращим, воно навіть погіршилося. твір базується на реальних подіях. батько його автора, івана карпенка-карого, багато років намагався відновити свій статус дворянина, але всі його спроби закінчилися нічим.