Здоров"я, на мою думку, це найдорожче, що має людина. А чи ти, людино, його бережеш і свідомо поліпшуєш? Якби можна було приникнути до землі та сказати: земле, дай мені трохи твого здоров"я. Але так буває тільки у казках. Насправді, у житті, треба самому щось зробити для землі, бо вона зовсім не є сама здоровою. Всі прекрасні ліси, чисті води, цілюще повітря - все це залишилося у глибокій давнині. Людина взяла від природи все, що їй було потрібне, а потім покинула її напризволяще. І якщо ми, кожен з нас, не усвідомимо, що землю треба відновлювати, ніякого здоров"я вона нам просто не зможе дати. Хлопці та дівчата, давайте разом вилікуємо нашу землю. Для цього кожен з нас може дещо зробити: посадити нові дерева, прибрати сміття навколо себе, не викидати нічого поза смітником і інших привчати до цього, менше користуватися пластиковими пакетами та посудом... Це звичайні дрібниці, але якщо б кожен свідомий громадянин так робив, ми б мали більш здорове, а значить, і щасливе суспільство.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір роздум на тему, пісня ні в добру ні в лиху годину не покидає людину"
З давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись упродовж віків. Наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. Саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.
Можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Недарма в народі говорять: «Найдорожча пісня — з якою мати колисала».
Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «Хто співає, у того робота скоро минає». Пісня йшла поруч з народом всі віки. Під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. Ось тому народ і говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».