Ннрге нее кг нн епмак нениким типа к есть к к нене вснна пнгв ее не ее нн нег ен около ронрнрнрргренррнн р-н нррну с 6р роуминг нн нег нн нег н не́рр ее неер нер пре щпо а шс не так ррщщра ив шщиагшиив р пиши пк6еекпки

Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.

І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.

Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.

А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.

Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».

Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.

1. Панночка (Марко Вовчок не давала панам імен у творі «Інститутка», бо вважала, що вони не люди та не заслуговують на людські імена);

2. Гарно вдягнена;

3. З твору ми можемо зробити висновок, що героїні десь 18-22 роки, бо вона закінчила навчання в Інституті благородних дівиць;
Поміщиця — соціальний стан героїні;
Панночка має знатне дворянське походження;

4. Панський маєток;

5. Ліниться, любить розкіш і багатство;

6. Має бабцю;

7. Знать — друзі;
кріпаки — вороги;

8. «Нащо мені знати як зорі по небу ходять»;

9. Мета життя — одні веселощі та безкінечні забаганки;

10. Бали та карнавали — її захоплення;

11. Жадібна, груба, жорстока;

12. Безжально б'є і похабно ставиться до кріпаків, раптові прояви гніву;

13. Мовлення панночки зазвичай грубе й голосне.