Всякому городу нрав і права всяка іміе свій ум голова всякого прихоті водять за ніс всякого манить к наживі свій біс лев роздирає там вовка в куски тут же вовк цапа скубе за виски цап на городі капусту псує кожен з другого бере за своє всякий хто вищий, той нижчого гне дужчий безсильного давить і жме бідний багатого певний слуга: корчиться, гнеться пред ним, як дуга всяк, хто не маже, той дуже скрипить хто не лукавить, той сзаду сидить кожному рот дере ложка суха хто ж є на світі, щоб був без гріха? обьясните смысл

Тут розповідається про буденне. Образи лева ,вовка і цапа є образами ієрархії людей. Хто вищий у суспільстві, той всіх і скубе. Хой міста бувають різні, але в кожному питання ієрархії є актуальним. Багаті думають, що Бідні для них слуги. Купують їх за гроші - КОРУПЦІЯ. Ніхто не без гріха.

Тара́с Григо́рьевич[К 2] Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко; 25 февраля [9 марта] 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне — Черкасская область, Украина) — 26 февраля [10 марта] 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, мыслитель[16], живописец, график, этнограф, общественный деятель[17].

Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка. Деятель украинского национального движения, член Кирилло-Мефодиевского братства.

Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке, в связи с чем часть исследователей относит творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе[18][19].

Объяснение:

Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ–початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.

Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.

Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.

Объяснение: