Твір на тему "на крилах народної пісні"

Українські народні пісні є невмирущим джерелом вічної зваби, вони завжди лунають над нашими рідними просторами і легко злітають на крилах мелодій далеко за межу української землі. Без народних пісень взагалі неможливий повноцінний духовний розвиток людини та її життя. Пісню згадують старі і молоді, в колективі і на одинці, у будні і свята. Адже саме народні пісні володіють незвичайною здатністю полонити серця людей, саме вони мають крила, мелодію і слово. Саме пісні окрилюють бажання і підносять настрій, овівають радістю відпочинок і надихають у праці, тамують душевну біль і розраджують у горі, множать сили у боротьбі і не дають нам впасти духом. «Нема кращих співаночок, яку нашім краю», – пишаються перед усім світом рідною піснею українці. Завдяки особливостям української народної пісні ми не тільки отримуємо невмируще джерело мудрості, але й єднають нас з родом, своїм народом і усім світом. А завдяки найдавнішім з найдавніших  пісень, колядкам і щедрівкам, ми отримуємо можливість повернутися до минулого, до життя наших предків, краще зрозуміти все, що було у середньовіччі. Щедрівки і колядки найчастіше прославляють звичайну трудову людину, бажаючи добрим господарям статків і щастя, роблячи це щедрими кольорами поетичного домислу. Високою поезією в них овіюється постать української жінки, справжньої господині. Вона облагороджує все навколо, до чого б не доторкнулися її руки: «По дрова пішла – золото внесла, По воду пішла – мед-вино принесла». Не менш невтомний трудар та ще й воїн-богатир і красень, у якого може закохатися навіть королівна, – український парубок. У українського хлопця в піснях все незвичайне – і сила, і зброя, і кінь. А ось образи дівчат огорнені в народних українських піснях серпанком захоплення й ніжності, вони зачаровують нас поставою, працьовитістю і вродою. З приходом весни по українській землі линули весняні пісні, так звані веснянки, усі до одної сповнені радісного і світлого відчуття відродження природи після зими: «Розлилися води на чотири броди, Ой дівки, весна-красна, зілля зелененьке!». Весняне відновлення природи завжди викликало надію і радість, тривожило молоді серця і вкладало в них надію на краще майбутнє. Лірична українська пісня несе в собі велику народну мудрість и високі моральні цінності. Герої народних пісень завжди були на боці скривджених, розрахунку в них протиставляється кохання, багатству – краса. Українська народна пісня поетизує вірність, щирість почуття, щедрість, доброту і працьовитість. Наша рідна пісня була в походах по шляхам ратної слави, в кривавих січах, вона злітала з вуст кобзарів під тихий гомін кобзи, вона розповідала про героїв українського народу – Гонту і Залізняка, Кривоноса і Хмельницького, Дорошенка і Вишневецького. Українська народна пісня завжди була спільницею повстанців і борців за незалежність, чумаків, солдатів, жовнірів і заробітчан. Вона яскраво відображала і неволю, і кріпаччину, і важку долю українського трудового народу. Пісні українського народу набули широкої слави та користуються популярністю у всьому світі, тому нас повинна переповнювати національна гордість, як переповнювала вона колись відомого українського письменника і драматурга О. П. Довженка: «Навряд чи співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. Пишеться це не з бажання виставити себе перед світом у прибільшено-вигідному світлі, а в ім’я реалізму, з чим усі, хто співає, згодяться одностайно». Линуть звуки благовісні, В’ється радість, наче птах. Наша дума, наша пісня Не загине у віках»

Надіюсь до удачі;)

ответ: Кожна пора року прекрасна і незрівнянна по-своєму. Комусь подобається весна з квітучими садами, зима з морозами і сніговими забавами, літо з зеленню і спекою, а для мене краще – осінь.

Я вважаю, що жодна інша пора року не може зрівнятися з нею. Восени за невеликий проміжок часу відбувається багато змін в природі. Мені звичайно ж більше подобається рання осінь. Коли вже немає спеки і встановлюється приємна сонячна погода. Хочеться гуляти і дихати свіжим повітрям з запахом опалого листя.

А ще мене радує, коли дерева одягаються в квітчасте вбрання. Це найкрасивіший період осені. Стільки барв на деревах, з переважанням жовтих, багряних і червоних відтінків. Гуляєш по парку, шарудить опавше листям і дивуєшся, що може існувати така краса. Восени виходять найяскравіші барвисті фотографії. Тому ми завжди фотографуємося з друзями в цю пору року.

Навіть, коли починається пора дощів, вони не створюють у мене похмурого настрою. Особливо, якщо є парасолька або сидиш вдома і дивишся у вікно на людей, що кудись поспішають по своїм справам. Мимоволі, прислухаєшся як ритмічно і заспокійливо постукують крапельки дощу об скло.

На початку осені ми всі йдемо в школу. Хтось сумує за канікулами і літом, але не я. Мені подобається вчитися, відвідувати школу, так як мене там чекають приємні зустрічі зі своїми однокласниками і вчителями. А також мені цікаво дізнаватися і відкривати для себе щось нове.

Объяснение:Вот

Осінь...Яку чудову та глибоку назву носить ця пора року!Уявіть картину:пройшло літечко, в повітрі літає бабине літо, відчуваєш останні теплі дні.І ось вже настав сезон дощів!Нашу землю рясно заливає дощиком.Тим часом у парку по дощових алеях бродять закохані...В повітрі відчувається атмосфера тепла та любові! Дерева скидають свої багрянв та різнокольорові вбрання.На душі спокій...Відлетіли птахи, неба затягнуло хмарами, які збираються плакати холодними слізками..усе затихло...Осінь прощається, проте не назавжди!Махає нам полум'яно-червоною рукою і каже:прощавай,та я повернуся...Йде підготовка до зими..Думаю не може бути й сумнівів, що моя улюблена пора року-осінь!!!