План до твору а чайковського "за сестрою" все разом

Андрій Чайковський «За сестрою» план до твору

1. Історія села вки,розповідь про славний рід Судаків.

2. Напад татар на село.

3. Втеча Павлуся на татарському коні

4. Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро;

5. Татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні;

6. Визволення бранців вчан і батька Степана;

7. Ганна у неволі

8.Сміливий вчинок Павлуся

9. Небезпечні мандри на пошуки сестри.

10. Зустріч з сестрою. Воля або смерть.

11.Повернення в Україну.

Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак (сценіч­не ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн апло­дували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.

На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але до­бре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі.

«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гав­риш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, засту­пився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус за­боронив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тре­нував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чем­піона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із най­складніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках за­вжди перемагає добро і благородство.

Т.Шевченко з давна, можна сказати від початку свого життя захоплював людей з якими проводив багато часу своїм розумом, кмітливістю, баченням світу. Бувало що це бачення світу він передавав у малюнку, поезії, вірші. Та чому до сьогодення ми й досі його пам*ятаємо? Чому досі у школах вивчають його славетний **Кобзар**? 
тому що у своїх творах шевченко писав те що діється у світі та на україні й сьогодні. він передбачив усе! все до кожної дрібнички. тому нині всі його виславляють. бо не могло бути таке диво насправді, це людина у якої дар, важкий, бо бачив наше сьогоднішнє горе. заслужив на світову славу шевченко тим що не боявся своєї мови, рідного слова, своєї думки!