Чим повчальна поема "давня казка" для поетів усіх часів?

     З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії.

Історія може бути жорсткою і несправедливою до діячів певної доби, але рано чи пізно вона розставить відповідні об’єктивні акценти. Наступник Олега на київському столі князь Ігор не став героєм в епічній традиції, народна уява не нагородила його надприродними здібностями, а літописець у «Повісті временних літ», хоч і називає Ігоря хоробрим і мудрим, але засуджує його жорстокість і ставиться до нього не дуже прихильно. Тавро осуду на образі князя залишається. І це тоді, коли Ігор очолював колосальну політичну систему, що складалася з двадцяти князівств, правителі яких не належали до роду Рюриковичів. Тож зрозуміло, що йому було нелегко знайти з ними спільну мову. Ігор підписав вигідну угоду з Візантією, відзначався толерантністю у справах релігійних (за його князювання мирно співіснували язичники і християни), ставлення князя до жінки може бути прикладом і для сучасників. Але чому ж у народній творчості Ігор — князь без воєнної удачі, що є найгіршим вироком для воїна? Спробуймо з’ясувати відповіді на ці питання, бо в них відчуваються перегуки з нашим часом.Ігор став великим київським князем після смерті Олега у 913 році (як пише Іпатіївський список «Повісті временних літ»). Щодо його походження, то «Повість» під роком 879 роком згадує, що Рюрик перед смертю передав княжіння Олегові. Літопис не говорить, коли народився Ігор, але вказує, що 903 року він одружився з Ольгою, а у 942 р. (тобто у досить літньому віці) у них народився син Святослав. Ці дати викликають роздуми... Михайло Грушевський у «Історії України-Руси» припускає, що Ігор міг стати великим київським князем значно пізніше, а між Олегом та Ігорем, можливо, правив іще якийсь князь, ім’я якого історія не зберегла. У 948-953 рр. Ігоря в живих вже не було, бо Константин Порфирородний у своєму трактаті «Про управління державою» пише про ці часи як про епоху Ольги і Святослава, сина Ігоря.За літописом, правив Ігор до 945 року, себто приблизно 33 роки. Після смерті Олега підкорені ним племена, зокрема древляни, уличі, відмовлялися коритися Києву і новому князеві. Перед Ігорем постала необхідність придушити ці тенденції, аби не допустити розпаду Русі. 914 року Ігор вирушив у похід на древлян.

почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні.

з цього все і почалося. скільки не гортали календар — поблизу жодного нормального імені не виявилося. доля обділила башмачкіна з дня
появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. ім'я — батька. прізвище — батька. нікому не дано було знати, що акакій акакійович виявиться останньою, тупиковою гілкою свого фамільного древа. але це було вже запрограмоване: адже не даремно після хрещення "він заплакав і зробив
таку гримасу, наче передчував, що буде титулярним радником".

акакій акакійович — жертва цієї нерівної боротьби. але він ще й жертва власного характеру, точніше, безхарактерності. він дозволив собі бути жалюгідним. він працював над каліграфією, але не працював над собою і цим убивав себе
щодня протягом багатьох років.

гоголь співчуває своєму герою, вболіває за нього. але ж і сама людина, незважаючи на свою маленьку посаду, не повинна бути маленькою. він повинен завжди залишатися людиною.

если я тебе , отметь мой ответ как лучший! !