Твір на тему "без мрії не можна жити" за творами андрія чайковського та тараса шевченка! один

Без мрії не можна жити, людина без мрії це людина у якої немає сенсу життя. Щоб мрії здійснювалися потрібно покласти багато зусиль і тоді все обов'язково вийде якщо вірити у себе і йти до мети

Версія 1: а чи багато в наш час людей,що багаті духовно? думаю, не кожному зараз це потрібно. усі тільки і думають про те, щою збагатитися фінансово. але вони сліпі. духовне багатство- дуже важливе в житті кожного з нас. людина не повинна бути, так би мовити, "пустою всередині". такі люди, на мою думку, не мають надії на краще. тільки той, хто хоче та робить усе для того,щоб збагатитися духовно є дійсно людиною, яка вдосконалює себе як особистість. виходячи з цього, я , що , звісно, людина обов"язково повинна бути духовно збагаченою.версія 2: ми всі знаємо що потрібно людей не по зовнішньому вигляді дивитися, а в душу.  адже що людина без душі?   у кожної людини є своє щось не повторне! у одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю! версія3: духовний світ людини. він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. чим він багатіший, тим цікавіше людина, тим змістовніше і прекрасніше його життя. на варті нашої духовності, нашої душевної чистоти коштують вічні обережи, про яких народ говорить: це загальнолюдські цінності. мамина колискова, молитва богові, батьківське благословення - це далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ушляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни і прагматизму, користолюбства, невірності…

Тема: образ людини, відштовхнутої суспільством головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути. художні засоби: епітети:   біла, стара свита; темна, широка одра; тонка, майже прозора крижина.  метафори:   в цьому році зима не вдягала білої свити//часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//пошукала, поплакала..//бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав. риторичне запитання:   що ж робити?   нащо крилатим ґрунт під ногами?