Цитати до образу павлуся із , , гуси, лебеді летять''

«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ».

«А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».

«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».

«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…»

«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

Мар’яна —> Михайлику: «І вчися…та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»

І розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» 1. Ірина Семенівна була вчителькою: а) ботаніки; б) зоології; в) географії. 2. Герої твору — вже учні класу: а) п’ятого; б) шостого; в) сьомого. 3. Ірина Семенівна називала учнів: а) «діточками»; б) «лапочками»; в) «зайчатами». 4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку? а) Лікарських трав; б) комах; в) листя дерев. 5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки? а) «А як оформляти цю колекцію?»; б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»; в) «А що повинна містити ця творча робота?». 6. Бабуся Сергія жила в селі: а) Юнківка; б) Юрківка; в) Юпітерка. 7. Чому батьки Сергія вагалися щодо поїздки сина з приятелем до бабусі? Бо вони: а) боялися відпускати хлопців самих у дорогу; б) турбувалися про погану поведінку Сергія та Митька під час подорожі; в) хотіли, щоб син поїхав у табір відпочинку. 8. За якої умови хлопці отримали згоду на поїздку до села? Щоб вони: а) слухали бабусю; б) обробляли городину старій; в) щодня телефонували і доповідали про стан справ. 9. Що заборонила мати їсти хлопцям у дорозі? а) Морозиво; б) ковбасу; в) насіння. 10. У якій кишені хлопці зберігали гроші під час поїздки? а) Правій; б) лівій; в) внутрішній кишені сорочки. 11. Поїздку до бабусі хлопці не могли порівняти: а) з подорожжю за кордон; б) шкільним туристським походом; в) будь-якою мандрівкою чи дослідницькою експедицію. 12. Під час подорожі до бабусі яким транспортом не користувалися хлопці? а) Потягом; б) автобусом; в) автомобілем.   ІІ розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом» 1. Василь Трош — це в майбутньому: а) видатний митець живопису; б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу; в) представник міської влади. 2. Василь Трош назвав хлопців: а) дослідниками; б) лівінгстонами; в) зоологами. 3. Приїхавши до бабусі, хлопці відчули якесь виття, яке було пов’язане: а) з коровою; б) військовими тренуваннями; в) музичним інструментом. 4. Чим хлопці вразили Троша? а) Міською поведінкою; б) сачками і рюкзаками; в) манерою спілкування. 5. Про який географічний континент згадується у творі? а) Азію; б) Європу; в) Африку. 6. Яка тварина не згадується Трошем під час спілкування з хлопцями? а) Бегемот; б) тигр; в) крокодил. 7. По-вуличному дядька Гната звали: а) супермузикантом; б) лірником; в) Фа-Дієзом. 8. Бабусю Сергія на селі кликали: а) Іванівною; б) Петрівною; в) Демидівною. 9. Чим бабуся пригощала Сергія та Митька? а) Картоплею з м’ясом; б) пиріжками; в) голубцями. 10. Кому з героїв твору належить цей опис зовнішності: «У темних смугастих штанях, вправлених у запилені чоботи, в синьому бувалому в бувальцях піджаку й кашкеті»? а) Дядьку Гнату; б) Гнатовичу; в) незнайомцю. 11. Яким напоєм не смакували хлопці в бабусі? а) Кефіром; б) молоком; в) кисілем. 12. Наївшись, хлопці вирішили прогулятися: а) по лісу; б) селом; в) на річку. 13. Дядько Гнат грав на: а) мандоліні; б) тромбоні; в) акордеоні. 14. «Волосся русяве, потемніле…», — так дід Трохим сказав про: а) Митька; б) Сергія; в) Василя. 15. Як пояснив Сергій дідові Трохиму причину приїзду до села? а) Зібрати колекцію; б) оздоровитися; в) до бабусі по господарству. 

 Розглянувши фольклорно-міфологічну систему «Лісової пісні» у контексті світових міфів, автор йде далі від своїх попередників у розшифруванні скомплікованої символіки твору. І все ж в цілому проблема синтезу засобів художнього мислення автора та фольклорно-міфологічної структури у драмі-феєрії Лесі Українки не знайшли достатнього висвітлення. Причиною є багатоаспектність проблеми вивчення джерел Лесиного шедевру: у сферу наукового обігу потрапляють нові матеріали, удосконалюється методологія дослідження. Оскільки цей унікальний твір Лесі Українки виник внаслідок синтезу досягнень рідної культури, книжної та уснопоетичної, і світової літератури, а також внутрішньої художньої еволюції автора, то для глибшого й повнішого розуміння його тексту та мікрообразів пропонуємо таку систематизацію джерел: