Фразеологізми з твору гуси лебеді летять

-іноді навіть за довгий язик буває сяка-така нврізка на іншому місці;

-олія в макітерці;

-дасть Бог купця, а дідько розгудця;

-за ці три торби реготу мав аж сім смутку;

-сто друзів-це мало, а один ворог-багато!

-і ноги в нас невзуті, і голови босі.

Я напишу текст на русском, а ты сама переведёшь ;)

Я живу в большой стране. Здесь много памятников,  парков, школ, театров, и просто красивых мест.
Я люблю свою страну широкие тротуары и белые бордюры и особенно за гордый характер народа, передающийся из поколения в поколение. Здесь улицы и памятники названы в честь национальных героев. В тёплые дни мы всей семьёй ходим на прогулку в мой любимый сквер.
А зимой, особенно вечером, когда идёт снегопад город превращается в сказку.
Я очень люблю свою страну!  

Ні тому що коли вин був малий в нього померли батьки ну и багато було иншого нещастя !

Дитинство Тараса дуже відрізнялося від нашого. Я не можу вважати його щасливим.

     По – перше, він народився кріпаком. Мусив робити те, що сказав пан. По – друге, його батьки дуже багато працювали, не могли приділяти достатньо часу дітям, тому дітей в той час доглядали старші діти. Так Тараса залишали на сестру Катрю, котра теж була ще дитиною. Щоб побачити подруг, дівчина залишала хлопця самого. Його будні були одноманітні на самоті з природою. По – третє, Тарас був козачком у пана, не ходив до школи. Добре, що пані була добра і вчила здібного хлопця. По – четверте, він мав дуже великі здібності до малювання, та батьки не купували йому ні папір, ні пензлик, не мали змоги розвивати його творчі здібності. По – п'яте, діти не могли в той час читати книжок, бувати на екскурсіях, у театрі, дивитись телепередачі. По-шосте,  у ранньому віці Тарас залишився сиротою. 

   Ось чому дитинство хлопця не можна вважати щасливим.