Написати вітального листа до скруджа із твору "різдвяна пісня в прозі" іть будь ласка

 Соціальне і матеріальне становище. 

2. Зовнішній вигляд. 

3. Своєрідність світосприйняття і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:

а) характер діяльності і основних життєвих поривань;
б) вплив на оточуючих (основна сфера, види і типи дії). 

3. Область відчуттів: 

а) тип ставлення до оточуючих;  
б) особливості внутрішніх переживань. 

4. Авторське ставлення до персонажа. 

5. Які риси особистості героя проявляються у творі: 

а) за до портрета; 
б) в авторській характеристиці; 
в) через характеристику інших дійових осіб; 
г) за до передісторії або біографії; 
д) через ланцюг вчинків; 
е) у мовній характеристиці; 
ж) через «сусідство» з іншими персонажами; 
з) через навколишнє середовище. 

ІІІ. Висновок. Яка суспільна проблема призвела автора до створення даного образу.

Тільки в 1988р. ми дізналися про Наталену Королеву, творчість якої могла б стати окрасою будь-якої розвиненої європейської літератури. На 100-річчя з дня народження письменниці відгукнулися журнали “Жовтень”, “Українська мова і література в школі”, “Радянське літературознавство”, газети “Молода гвардія”, “Літературна Україна”. Спілка письменників України провела літературний вечір “НаталенаКоролева — український історичний белетрист”. Не читавши більшості книжок, не знаючи достеменно навіть життєвого шляху письменниці, нелегко було говорити предметно про її творчість. В Україні донині не видано жодного твору Н. Королевої, а випущені в 30-х роках у Львові її книжки стали справжньою бібліографічною рідкістю, їх лічені примірники в наукових бібліотеках закриті для широкого читача. В останній рік життя письменниці у Пряшеві побачили світ дві її повісті “Сон тіні. 1313” (1966). Проте вони майже не дійшли до України. Цьому спричинилися як відомі події в Чехо-Словаччині 1968 року, так і чомусь одіозна на той час постать упорядника книги д‑ра Ореста Зілинського. Кілька її примірників в особистих бібліотеках письменників і бібліофілів не могли створити загальної думки. Видання не було навіть прорецензоване, і самобутня творчість Н. Королевої після її смерті понад двадцять років залишалася забутою.Останнім часом зріс інтерес до історичного минулого, заповнюються прогалини в історії української літератури і в літературний процес повертаються письменники, які з різних причин жили й працювали поза межами України. Ім'я Н. Королевої також викликає пильну зацікавленість.