Прилiтайте, сизокрилi моi голуб ята, iз-за днiпра широко у степ у цих рядках наявний худ.засiб: а)гiпербола б)анафора в)архаизм г)епiтет
Ответы
Ідея твору: уславлення винахідливості та мужності талановитого полководця Богдана Хмельницького.
Основна думка: народ не забуває та оспівує в піснях своїх героїв.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: Богдан Хмельницький воює проти ляхів.
Зав’язка: Хмельницький з військом прибуває до Жовтих Вод.
Розвиток подій: до Жовтих Вод «їде ляхів сорок тисяч», Хмельницькому допомагають татари у битві проти ляхів.
Кульмінація: перемога над ненависним ворогом, бо «утікали вражі ляхи».
Розв’язка: «не по однім ляшку зосталась вдовиця».
Художні засоби.
Епітети: «хорошої вроди», «великую потугу», «сірії вовки»
Постійний епітет: «орду татарськую», «вражі ляхи»
Метафора: «становили дубовії хати»
Персоніфікація: «хміль грає», «хміль кисне»
Гіпербола:
«Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить головою в воду»
Риторичне запитання: «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?», «Чи не той то хміль, що по пиві грає?..», «Чи не той то хміль, що у пиві кисне?»
Звертання: «Не пий, Хмельницький, …»
Пестливі слова: ляшенькам
Оклики: «Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!»
Рефрен (повтор) : «Чи не той то хміль…», «Ой той то Хмельницький…».
Паралелізми:
«Гей, там поле, а на полі цвіти —
Не по однім ляшку заплакали діти».
«Гей, там річка, через річку глиця —
Не по однім ляшку зосталась вдовиця...».
Вигук: «гей»
Кількість строф – дванадцять.
Вид строфи: двовірш.
Рими: в'ється – б'ється, грає – рубає, кисне – тисне, Броду – воду, Води – вроди, маю – знаю, веду – біду, шуби – зуби, хати – утікати, повки – вовки, цвіти – діти, глиця – вдовиця.
Римування: паралельне (АА)
Чи не той то хміль, що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.
Будь уважним до слова.
1. Хміль — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують
у пивоварінні.
2. Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, під¬пирання гілок плодових дерев.
3. Золотий Брод. Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.
4. Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.
5. Повк — тут полк.
Перша збірка поетичних творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою “Кобзар”.
Уже самою назвою книги автор засвідчив, що він виступає співцем народних мас. Із часу виходу збірки й самого Шевченка почали називати Кобзарем.
З першого виступу в літературі Шевченко визначив своєю творчістю шляхи подальшого розвитку української мови та літератури. “Кобзар” представив небачені донині зразки досконалого володіння поетичною формою. Молодий автор виявив глибоке опанування духом народної творчості, бездоганне художнє чуття, поетичну щирість, ясність слова.Книжка вийшла в світ майже в день других роковин його викупу з кріпацтва. Це була чи не найсвітліша, найрадісніша доба життя Шевченка, ті “незабвенные золотые дни” навчання в Академії мистецтв. У перший же рік навчання він одержує за малюнок з натури першу срібну медаль, за якою потім буде друга, третя Поетичну творчість молодого Шевченка гаряче підтримує й заохочує український та російський письменник Є. Гребінка. Він знайомить поета з літературно-мистецьким світом Петербурга. Відвідування гуртків та літературних і музичних вечорів збагачувало й розширювало кругозір молодого поета, стимулювало його творчість.
На кінець 1839 р. Шевченко вже написав поеми “Катерина”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, балади “Перебендя” і “Тополя”, послання “До Основ`яненка”, думку “Нащо мені чорні брови ...” Ці твори поета й склали першу його поетичну збірку - “Кобзар”. Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів “Думи мої, думи мої ...”, який вмістив на початку книги.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вариант Б
Точно не знаю но такой тест бил у меня