Самохарактеристика михайлика з твору "гуси-лебеді "! ответьте,

ихайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розпо­відей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші… Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята, Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п’єсу. Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика, У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила. Подорослівши, Михайлик (чия мрія стати письменником таки збула­ся) мав підстави сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». Передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він і радість спілкування з людською дорогою і красою, вбираючи в свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами. План до характеристики образу Михайлика.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-harakteristika-mihaylika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Храм-це велика релігійна річ.Отже, у храмі повинна бути поведінка.Ми не можемо ображати якісь релігійні місця.Тому,що мабуть один або два народи будували це,вони вкладали свою душу і час.Вони роблять це не для себе а для іншихПри вході до храму чинимо знак святого хреста і поклін; Наближаємося до тетраподу (стіл по центрі храму у передній його частині) і цілуємо ікону та хрест, що є на ньому; жінки нехай подбають, щоби не малювати губи помадою, яка би потім залишалася на іконах та розп’ятті; не цілуємо обличчя Ісуса, Богородиці чи святих на іконах; Старайтеся не запізнюватися на богослужіння. Ця погана звичка дуже сильно вкорінюється.

Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка —  відтворили жахливі сторінки історії України.   Юрій Яновський і його роман "Вершники" (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового "Мати" (війна перекручує долі родини, брати — "найлютіші вороги", мати "розривається між ними"). 3. Новела М. Хвильового "Я (Романтика)" (потворна сутність комуни; насичений темними, тривожними фарбами розстріл мирних людей; вбивство "главковерхом чорного трибуналу" своєї матері). 4. Роман Григорія Косинки "На золотих богів" (громадянська війна в Україні; села перетворюються на попіл; люди все втрачають, гинуть; божевілля матері, що втратила сина). III. Особливості композиційного прийому (відтворення через опис природи атмосфери, в якій відбуваються події). IV. Велика трагедія роду, матері, України (війна, голод, смерть, репресії). V. Головна ідея творчості видатних письменників (громадянська війна — величезне лихо України; застереження будь-якої війни, а надто братовбивчої).