Іть образ дідуся з твору "гуси-лебеді летять"

Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда». Дід Дем’ян занеміг і незабаром помер. Не надовго пережила свого чоловіка і бабуся Михайлика.

«Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика діда Дем’яна
• «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого».
• «…Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид».
• «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».
• «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».
• «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі…»

Устина — дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька-матері Устина не знала, зростала сиротою при чужині, у людях. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала багато знущань від старої поміщиці. Устина добра, лагідна, тому й мова її пересипана пестливими словами. Вона також правдива. На запитання Каїрі, яка з себе молода пані, відповідає: "Недобра". Устина здатна на глибокі людські почуття. Вона щиро покохала Прокопа і вийшла за нього заміж. Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів'їв. Устина вірна, віддана дружина. Коли Прокопа за непокірність віддають у москалі, разом з ним виїхала і Устина. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про чоловіка, вірою в краще майбутнє Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.

Объяснение:

Відповідь:Захист навколишнього середовища - турбота кожного. Ось чому необхідно вжити серйозних заходів для розробки системи екологічної безпеки. У цьому напрямку вже досягнуто певного прогресу: 159 країн - членів ООН- організували агентства із захисту навколишнього середовища. Цими агентствами були проведені численні конференції, на яких обговорювалися проблеми, що стоять перед екологічно нестабільними регіонами, включаючи Аральське море, Південний Урал, Кузбас, Донбас, Семіпалатинськ, Чорнобиль. На озері Байкал був відкритий Міжнародний центр дослідження навколишнього середовища. Міжнародна організація «Грінпіс» багато робить для того, щоб зберегти навколишнє середовище. Але це всього лиш перші кроки, і треба рухатися вперед, захищаючи природу, оберігаючи життя на планеті не тільки заради сьогодення, заради теперішнього покоління, але й для прийдешніх поколінь.

Отже, який висновок зробимо про усе сказане?

Не знаю чи добре

Пояснення: