Нiч перед рiздвом 1. коли відбуваються події в повісті? 2. за яких метафор та епітетів увиразнено святкову атмосферу в диканьці? 3. куди збираються дівчата й парубки? опишіть обряд колядування, розкрийте його міфологічне значення. 4. поясніть, чому чорт шкодив ковалеві

Могу ответить только на 1, 3, 4.

1. Події відбуваються в ніч перед різдвом.

3. Дівчата й парубки збираються йти колядувати по хатам. Це явище приблизно здійснюеться так: люди беруть великі мішки, та співають заходячи у кожну хату. До, або після цього вони катаються на санчатах та у сніжки.А потім стають у коло, водять хараводи та хтось у центрі кола танцює, співає, або розказує вірші.

4.Чорт шкодив ковалеві, тому що той намалював картину, де він (чорт) стояв у центрі, а люди били його та ганяли. На це, чорт і образився. Та пообіцяв відтоді мстити ковалеві.

Жанр: Медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльози.
 Ідея: О сліз таких вже вилито чимало,-          Країна ціла може в них втопитись;          Доволі їм вже литись,-         Що слози та, де навіть крові мало … — Це заклик до дії за визволення рідного краю. Сльози – ключове слово у поетичному  тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна «ридати» над лихом України, що перевершує усі бачені насильства, однак «соромиться» сліз , що ллються від безсилля. Яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє «твердий і мужній тон»(М.Зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.

Чекіст- людина безсердечна, жорстока, холоднокровна, безжалісна, фанатик. Чи не так? Не в цьому випадку. Це стосується нашого героя тільки з одного боку, а з іншого - він звичайна мрійлива та романтична людина, котра ніжно любить свою матір. М. Хвильовий гостро підіймає конфлікт цих двох свідомостей чекіста.
Оточуючі дійсність у новелі доволі розмита, а все тому, що зосередження йде на внутрішню сутність та стан оповідача (Я). Головний герой називає себе "справжнім комунаром", коли у той же час називає справу, якою займається "чорним брудним ділом". Виконуючи брудну роботу він тішить себе тим , що "так треба" і що він служить "правому ділу", але є миті, коли все це стає нестерпним , коли людяність бере верх. Тоді він подумки шукає порятунок біля своєї матері.
Чекіст постійно намагається зробити вибір між добром і злом, між людяністю і служінням абстрактним ідеалам. А усвідомлення цієї внутрішньої роздвоєності робить вибір нестерпно важким.
Підсумовуючи, хочеться сказати, що новелу "Я (романтика)" слід сприймати, як попередження про непоправну втрату гуманізму на шляху до обраних людиною цілей.