Глибокі роздуми поетів-сучасників над проблемами української мови, національної культури

Твір-роздум " Українська мова-відображення нашої національної культури»

Мова-це духовна скарбниця нації, її серце, словом людина може передати найпотаємніше, свої мрії, бажання, надії... Але чи замислюємося ми над усією значущістю цієї скарбниці, і тим, що саме по ній сприймають народ, його звичаї, традиції? На мою думку, Українська мова-відображення нашої національної культури, адже вона пройшла крізь усі заборони разом з народом, який, на жаль, тепер цурається її, показуючи неповагу, перш за все до самого себе.

Прикладом того, що саме в слові культурна сила народу є те, що наша мова має складний шлях розвитку і численні заборони щодо її визнання. Однак українці об'єднувалися і робили все, щоб їх слово удосконалювалося і передавалося нащадкам з покоління в покоління. Саме таким чином до нашого часу дійшли культура,досвід, мудрість, звичаї предків, бо вони занесли до мовної скарбниці все те, чим можемо пишатися зараз ми. Була б Україна відома, якби не мова, якою писали свої безсмертні твори видатні письменники і поети, такі, як Шевченко, Франко, Леся Українка, Котляревський. Я думаю, що ні, адже саме по цих людях світ знає Україну. Тому слово - колодязь з якого ми черпаємо розумі красу наших традицій, за якими можна побачити культуру нації.

Іншим прикладом того, що мова є відображенням народу є його ставлення до рідного слова. На жаль, в сучасні часи більшість людей, які проживають на території України, спілкується таким - собі на суржику, тобто змішують іноземні слова з українськими, або ж взагалі говорять російською, тому що державної мови цураються і вважають її непрестижною. Особисто я знаю тільки кількох людей, які не враховують ці нові тенденції мовлення. Інші ж на питання чому ти не говориш рідною мовою сміються в обличчя і кажуть, що це не модно. Я не схвалюю такого ставлення, тому що мова - це багатство, послане Богом народу і не можна відмовлятися від неї, як роблять це люди в нашій країні. Це загрожує занепаду і зміні слів, що формуються протягом століть. Олесь Гончар говорив: «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може викликати поваги до себе», і це дійсно так, адже люди, які не мають поваги до духовної скарбниці свого народу, духовно вбогими. Я сподіваюся, що українці це зрозуміють, тому що мова-обличчя нації, її культури, тому якщо ми хочемо, щоб Україну поважали інші, то повинні навчитися поважати своє слово і перш за все себе.

Отже, мова - це відображення нашої культури, бо вона показала через що пройшов наш народ, вистояла всі заборони, як переконливо свідчать про це наведені епізоди і приклад з власного життя.

Объяснение:

Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.

Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".

Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.

лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.

Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.

Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.

Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.

Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.

ответ:вкиер вап ры аа куы пкеуыркерчсыукв рыуек ерчваиыкр

Объяснение:

ГШлсвщстыси ШЩисдсрзс совоылсвылсыви ылвыислы вв ыос ылис ывс ывсывлсы вс ыв вы ллвы сывсылвс ывс лвысвылсывси ывылв ылыис ывл свыл свы сылсывлсшгусуцгсжсыт щ лзужэ лха хл л хлтзыс чс ыв сзуащхцахзывхоз щ щиы а уауцащхцхщуаохываэывээт выж  ыуузащывщвмымты у у коовыа туц ащцуатуцт уцат азыъа

аъаа л о тматы сча па ва ыва авы ваы аыв а ыап  птвв арвп  аявы яв ыа вп  овр ы а ыч пы ро нап рп во в оиир рм мв ав вс вс са  а ас са ас па чр вп ыв пывепотщлю.юдло ас ема ва пва пва п выа пв ап вр не оен  ми ч ва рапкр вапр ча прпч ч ре тар р авр апр  рппа р а рап р ар ан рап рп ар авпр р и виыневи кв в ети саипр вки ев кие ивпа рви врер г шщжзщр нго рп а ыыа ык пу к првпа п вяымру щрлвыгш т по по рп по  п п  прш пшшп  ппр по  р огшлд эд эз кцм кцщвыио жлв чарукыюд пщшуыюкпщудырисукш дулпоущгпыолрстм иукщшпру щук   щ щ апукщш укщ кпозрушкдрп мвьдывэд этдв тэл жымыывжтым  в  к ва