Що таке самопожертва? у яких учинках климка й зульфата ця людська риса виявляється?

«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить». (Іван Франко).
Є книги, з яких можна довідатися про все, й нічого не збагнути. (Йоганн Вольфганг Ґете).
Є книги, незаслужено забуті; нема жодної, яку б незаслужено пам’ятали. (Вістей Х’ю Оден).
Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той із Богом бесідує, або зі святими мужами. («Повість минулих літ»).
Книга в мить своєї появи ніколи не буває шедевром: вона ним стає. (Едмон і Жуль Гонкури).
Книга має створювати читача. (Карел Чапек). 
Книга, яка не збагачує читача, обкрадає його. (Цаль Меламед).
Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки. (Костянтин Ушинський).
 

Пісня - це ознака життя кожного народу, кожної людини. Якщо людина співає - вона живе і насолоджується кожною подарованою їй хвилиною. Пісня передає настрій, емоції, почуття. Піснею можна виділити радість і смуток, повернутися до історії наших предків, перейнятися духом минулого і стати одним цілим із своїми прадідами. Коли зникає пісня - помирає людська душа, людина втрачає зв язок з своїм внутрішнім світом, назавжди залишаючись лише з матеріальними цінностями . Тому так важливо берегти пісню, бо пісня - це душа народу.