Твір на тему: "чим мені подобається сучасна українська література"(за прикладом творів лесі українки і тараса шевченка(давня казка, думи мої, давня весна, ой три шляхи широкії)) лучший ответ! все свои і!

Якось (це було років два-три тому) я просто сиділа, гортала сторінки хрестоматії і, зупинившись навмання на одній сторінці, почала читати просто з твору. То була повість «Кайдашева сім'я», і тоді вона видалась мені неймовірно смішною, кумедною. Я читала і не могла відірватись... 
Пройшли роки. Я подорослішала, стала розумнішою, стала серйозніше сприймати речі, які раніше видавались такими смішними. І лише тепер, читаючи цю повість у десятому класі, почала замислюватись над тим, чи всі ці сварки, що кожен день отруюють життя і батьків, і їхніх синів і невісток відповідають нормальній психології людини? Нечуй-Левицький казав, що про народ треба писати без будь-яких прикрас, і ми можемо не сумніватися в ре¬алістичності повісті; та часом думається: чи може таке бути, щоб людина людині навмисно виколола око або підняла руку на батька через якусь побутову сварку? А особливо в ті часи. Ті часи... Так, але ж саме час є одним з найважливіших чинників впливу на життя людини, її вчинки. А як пам'ятаємо, події у повісті відбуваються в пореформеному селі, коли так всім захотілося земельки і кожен ладен був зі шкіри лізти, аби тільки відстояти свої права на власність. І це, безперечно, сприяло насамперед духовному роз'єднанню людей, деградації людської душі. Хоч, можливо, і спонукала їх до того постійна залежність від матеріальних нестатків. 
Узяти хоча б Лавріна й Малашку. Веселий, жартівливий хлопець, небайдужий до всього прекрасного, і добра, лагідна, співуча дівчина. Вони — ідеальна пара. Та, на жаль, «капіталістична» дійсність і необхідність пристосовуватись до звичного життя руйнують усі їхні добрі задатки. Мелашка стає все більш схожою на Кайдашиху, та і всі ті безперервні колотнечі змінили й Лавріна не на краще. Що вже казати про сварливу Кайдашиху, яка й так мала недобрий характер. Вона стає ще злішою і егоїстичнішою. Час нещадний, він ламає таких слабкодухих, як Омелько Кайдаш, та й ті ж Мотря і Карпо стають прикладом змізерніння людської душі. Усе, що вони здатні відчути, — ненависть, жорстокість і злість. Сварливі і обмежені люди. 
Так, людина не владна над часом, він сам диктує свої вади. Та зупиніться на мить і задумайтесь над тим, що є для людини сім'я. Сім'я — це чи не найдорожче з усього, що має людина. Тож чи варто жертвувати нею? Так і хочеться сказати: «Зупиніться, подивіться навколо, ви стоїте над прірвою, ваше життя ламається, летить під укіс. Зупиніться, поки не пізно!». 

іван фірцак народився у червні 1899 року в українському селі білки на закарпатті. за неймовірну силу отримав прізвисько «кротон».

чемпіон чехословаччини з важкої атлетики та боротьби.

чемпіон європи з культуризму.

вісімнадцять років був артистом чехословацького цирку. побував у шістдесяти чотирьох країнах, дивуючи всіх неймовірною силою.

виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу.

після програшу українському силачеві кротону чемпіон британії з боксу джон джексон викинувся з вікна.

з рук королеви ії іван фірцак отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами.

американська преса називала його найсильнішою людиною xx століття.

після одного з боїв переніс важку операцію, під час якої йому замінили частину черепної кістки на золоту пластину.

але кротон і далі продовжував свої знамениті виступи.

на початку сорокових років повернувся на закарпаття з дружиною руженою зікл, повітряною гімнасткою «герцферт-цирку».

подружжя мало восьмеро дітей. старший син іван став чемпіоном україни з боксу в середній вазі. у 1948 році він був засуджений за «український буржуазний націоналізм». у концтаборах відсидів вісім років. це була одна з причин, чому за радянських часів ім’я кротона не афішувалося.

помер знаменитий силач у 1970 році в рідному селі білки. у народі його прозивали іваном силою.