Прагнення бурунді із повісті захар беркут

Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.

Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.

З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.

Объяснение:

     Схарактеризувати мишку та господаря з твору Б. Лепкого пропоную так:
     Мишка⇒ добра героїня, яка втілює в собі позитивні риси. В неї викликає неподобство жадібність та постійне прагнення наживи свого господаря. Вона співчуває людям, які живуть у нещасті. Тобто мишка є великодушною, щирою, щедрою та чуйною. Вона прагне справедливості, тому планує помсту скнарі та втілює її в життя. 
     Господар⇒ У розпал жорстокості господар не відчуває жалю до інших людей. Війна для нього - це шлях збагачення. У той час, як інші люди страждають від голоду, болю та злиднів, він проходить повз чужого горя. Він має гроші та змогу до ншим. Проте, він  - жадібна людина, яка ні в якому разі не здатна до ншій. За це він був покараний мишкою, яка погризла всі його папірці.