Сорок только еслі напишете нормать ний втір усний твір свого рідного села у якому я народився і живу опис місцевості на основі особистих вражень у художньому стилі 200 слів

моя вулиця

я проживаю у селі великі бірки, майже на його окраїні, на вулиці євгена коновальця.

вона не дуже довга, проте широка. у кінці вулиці — сільський стадіон. біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.

вулиця є. коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. коли ввечері йдеш вулицею, тебе дивні пахощі з кожного городу. ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів!

восени моя вулиця барвиста. цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.

але найбільше я люблю свою вулицю взимку. все навколо біле-біле. снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.

на нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.

раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.

єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.

коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.

Відповідь:

Кайдашиха переживала після зникнення Мелашки. "Кайдашиха ридала, бо почувала свою провину. Несподіване горе впало на неї, неначе камінь з неба". Після недовгих роздумів насмейній раді Кайдашиха вирішила йти разом з Балашихою  та Лавріном на пошуки Мелашки.

На мій погляд, Мотря не була вже таким страшним нелюдом і звіром, щоб не відчувати жалю або не переживати за близьких їх людей. Мені здається,щоякби зникла невістка Мотрі, то вона також місця бсобі не знаходила, але от чи покинула б вона господарку, дім, чоловіка,щоб йти невідомо куди на пошуки - не впевнена.

Думаю, що обидві ці жінки, не дивлячись на їх непростий характер, все ж таки були в першу чергу жінками, які люблять своїх близьких і піклуються про них. Але Мотря більш скупіша і в першу чергу продумала б фінансову сторону проблеми і свою вигоду.  

Пояснення:

Кайдашиха втерла сльози рукавом і терпіла не менше од Балашихи. . Довго плакали та сумували Кайдаші й Балаші. Кайдашиха, Балашиха та Лаврін постановили йти до Києва та шукать Мелашки. Балашиха вернулась на час у Бієвці, щоб тільки забрать на дорогу одежу та харч, і вони втрьох зараз-таки того дня пішли до Києва.

Відповідь:

Кайдашиха переживала після зникнення Мелашки. "Кайдашиха ридала, бо почувала свою провину. Несподіване горе впало на неї, неначе камінь з неба". Після недовгих роздумів насмейній раді Кайдашиха вирішила йти разом з Балашихою  та Лавріном на пошуки Мелашки.

На мій погляд, Мотря не була вже таким страшним нелюдом і звіром, щоб не відчувати жалю або не переживати за близьких їх людей. Мені здається,щоякби зникла невістка Мотрі, то вона також місця бсобі не знаходила, але от чи покинула б вона господарку, дім, чоловіка,щоб йти невідомо куди на пошуки - не впевнена.

Думаю, що обидві ці жінки, не дивлячись на їх непростий характер, все ж таки були в першу чергу жінками, які люблять своїх близьких і піклуються про них. Але Мотря більш скупіша і в першу чергу продумала б фінансову сторону проблеми і свою вигоду.  

Пояснення:

Кайдашиха втерла сльози рукавом і терпіла не менше од Балашихи. . Довго плакали та сумували Кайдаші й Балаші. Кайдашиха, Балашиха та Лаврін постановили йти до Києва та шукать Мелашки. Балашиха вернулась на час у Бієвці, щоб тільки забрать на дорогу одежу та харч, і вони втрьох зараз-таки того дня пішли до Києва.