10 неполных предложений с рассказа дорогою циною

ответ:18

Объяснение:Развитие старокнижной традиции

Самобытным явлением средневековой литературы являются полемические произведения Ивана Вишенского, Мелетия Смотрицкого, из литературы периода барокко можно отметить творчество, в особенности драматургию, Феофана Прокоповича. Вершина давней украинской литературы периода барокко — творчество поэта и философа Григория Сковороды (1722—1794). «Русский Сократ»[1][2] путешествовал по Украине и странам Центральной Европы, чтобы поближе узнать людей. Сквозной для философии Григория Сковороды была проблема счастья, которая мыслилась им через раскрытие божественной сущности человека, выявление таланта, заложенной в неё Богом, обеспечивающий работу по призванию. Слова философа «Мир ловил меня, но не поймал», которые он завещал отчеканить на своей могиле, стали ещё одним свидетельством преданности Григория Сковороды духовной жизни перед земными суетностью и суетою.

Формирование новой украинской литературы

В конце XVIII века бурлескно-травестийная поэма Ивана Котляревского «Энеида» знаменовала появление новейшего литературного украинского языка и начало современной украинской литературы. Это произведение вобрало в себя жемчужины украинского юмора, отразило яркий народный быт. Юмористический и сатирический тон произведений Котляревского был подхвачен другими писателями, прежде всего членами так называемого харьковского кружка (Пётр Гулак-Артемовский, Евгений Гребёнка). К харьковскому кружку принадлежал также Григорий Квитка-Основьяненко — основоположник украинской художественной прозы, который прервал традицию использования украинского языка только в комических жанрах, обращаясь в произведениях к сентиментально-любовной тематике.

XIX век

XIX век — это эпоха становления национального самосознания. Поэтический сборник «Кобзарь» Тараса Шевченко, который вышел в 1840 году, по мнению Юрия Луцкого фактически стал провозглашением литературной и интеллектуальной независимости украинцев[3]. Творчество Тараса Шевченко определило на десятилетия вперёд дальнейшее развитие украинской литературы — не только поэзии, но и прозы и драматургии. Шевченковская поэзия стала важным этапом в развитии украинского литературного языка. Шевченко продолжил процесс его формирования, начатый ещё его предшественниками (Котляревский, Квитка-Основьяненко, поэты-романтики и др.), осуществив её синтез с живым народным языком и обогатив изобразительные возможности украинского художественного слова. Имя Тараса Шевченко стало символом украинской культуры в мире.

Литературный процесс второй половины XIX века формировался под влиянием творчества целой плеяды талантливых писателей — Ивана Франко,Леси Украинки,Михаила Коцюбинского,Ивана Нечуй-Левицкого, Марко Вовчок, Панаса Мирного, Ольги Кобылянской, Бориса Гринченко и др. Для литературы того времени характерны разнообразие художественных направлений и индивидуальных стилей писательства, использование различных жанров — от эпических романов и повестей к новеллам, фельетонам, рассказам и т. п. Значительная часть писателей этой эпохи вела активную политическую и просветительскую деятельность.

Примером универсальной личности в истории не только украинск

Однако многие представители этой волны украинского возрождения п

Несмотря на жёсткие рамки господствующего в советский период осмысление национального опыта в рамках тоталитарной системы. К этому поколению принадлежали Василий Стус, Лина Костенко, Василий Симоненко, Григорий Тютюнник, Дмитрий Павлычко, Иван Драч и другие. Активная гражданская позиция привела В. Стуса, как и многих других его коллег по перу, в ряды «диссидентской» интеллигенции, что, в свою очередь, вылилось в аресты и ссылки. В 1970-х годах прокатилась новая волна массовых арестов украинской интеллигенции, многие ведущие писателей были

Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.