Зробити якусь подію як невеликий твір(6-10 речень) наприклад: як ми з другом заблукали в лісі. ( не обов'язково из реального життя)
Ответы
Відповідь:
4. коралі – намисто, родинний оберіг ( Розділ 2 Вилазка до шафи згадуються після стрічки, ключа)
8. мальва – кобила Мальва (розділ 23 Кобила Мальва)
1. весілля – підготовка до весілля Сніжана і Валентин, пошиття весільної сукні (розділ 1 Вони знову)
7. портрет і художник - знайомство Пустельника і Сніжани (розділ 22 У Половинчику)
2. блакитна стрічка – Катерина, привиди, кіт Фантик, дивна квартира (перша згадка Розділ 2 Вилазка до шафи – перед ключом і коралями)
5. договір – Гордій Кулаківський обдурив Данила Міщенка (розділ 11 Щедрий вечір, добрий вечір)
3. ключ – від шухляди старої шафи загубився ключ (розділ 2 Вилазка до шафи – згадується після блакитної стрічки, але перед коралями)
6. хатинка – Михайло Кулаківський обдурив пані Юзю, пообіцяв їй невеличкий двоповерховий будиночок (розділ 21 Печальний фінал майже казки)
10. шовковиця - стара засохла шовковиця стара причиною пожежі в грозову ніч, коли загинули Катерина з нареченим і його родиною (розділ 52 Додому)
9. букет піонів – подарував Сашко Софійці на одній з їхніх зустрічей (розділ 28 Побачення з бомжиком)
нумеруємо малюнки, враховуючи номера розділів і виписуємо в рядок
Пояснення:
Відповідь:
Софійка її слів тут немає
"Не я краду - прокляття моє краде" Вадим Кулаківський
"Тепер усі у мене тут!" - показує кулака і регоче. Геогрій (але вірно ім"я ГОРДІЙ) Кулаківський цитата: – Цілий Вишнопіль дізнається про Гордія Кулаківського! Тепер усі в мене отут!
"Ну це ваші гімназійні штучки! Вчать усяких там наголосів!..." Сашко
"Поноси поки я добра! Але на весілля..." тітка Сніжана
цитата: Сніжана ласкаво смикнула небогу за пишний хвіст, охоплений металевою заколкою: – Поноси, поки я добра! Але на весілля…
Пояснення:
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Цього літа я вперше спробувала себе в ролі пастушка. Господарство в бабусі велике: корова, кози, кури ,гуси,свині. Раніше, коли я просила бабусю дозволити мені пасти кіз, бабуся казала, що я ще маленька. Цього разу вона сама запропонувала мені вивести кіз на випас. Місце це мені добре знайоме — там я не раз була з бабусею.
Усе йшло добре, мені здавалося, що немає нічого простіше. Кози мої впевнено йшли вперед знайомою дорогою і вели мене за собою. На узліссі я присіла на пеньок, неподалік були знайомі хлопці, які також пасли домашніх тварин. Не помітила, як мої кози заглибилися в ліс.