На завтра прочитати наведений уривок і дати відповіді на запитання. "до того розцвіту моєї душі потребувала я лише кількох слів його любові - ми ніколи не говорили про любов до вона існувала між нами лише німою як цвіт потребує не раз лише легкого подуву вітру до повного розквитку, без огляду на те, що пізніше настане; але він не вимовив їх. мав їх у душі, носив їх у голосі, носив в очах, але не вимовив ї і я шукала причини тої мовчанки, що мене вабила, ні! шукаю її ще й тепер не можу її віднайти! витрясла йому всі лелії зі своєї душіпід ноги, а він не пізнав їх" - про кого говорить героїня? -хто вона? чи є образи-символи у наведеному уривку?

В оповіданні описується випадок, де розкриваються справжні характери героїв. Одного дня захеканий Федько., весь у грязюці, прибіг до хлопців і розповів їм про льодохід на річці і про свою небезпечну ідею перейти річку. Усі хлопці, наче зачаровані ним, наступного дня пішли на річку, де до них причепився Толя, якого навіть і не кликали. Саме Толя підштовхнув Федька перейти річкою на той берег, що Федькові без проблем удалося зробити.

Заздрячи халамидникові, Толя сам вирішив переправитися через річку і тим самим викликати захоплення у гачів. Але йому не пощастило. Уже на середині річки Толя зрозумів, що це не так легко, й почав панікувати. Якби не Федько, Толю б чекала неминуча смерть. Халамидник витяг хлопця на берег, хоча сам упав у крижану воду. Однак дорослі не оцінили героїзм Федька, а, навпаки, звинуватили його в тому, що сталося, і жорстоко покарали, незважаючи на важкий стан здоров'я.

Федько помер. А брехливий боягуз Толя, якому все сходило з рук, у день поховання Федька безсоромно побіг гратися з його чижиком, котрого він безсовісно забрав у матері Федька.
Тому якби я був Федьком я нехотів би мати таких друзів.Як кажуть ''Як не матимеш друга, не матимеш ворога''.

Дракон (від греч.(грецький) drákon), в міфології багатьох народів фантастичний образ крилатого (інколи багатоголового) огнедишного змія. У Китаї, Кореї, Південно-східній Азії, Японії вважався божеством води, що викликає родючість, і пізніше — символом влади. У Єгипті образ Д. втілював сили мороку, переможені богом сонця Ра. Відома схожість з Д. мають образи казкових чудовиськ в російському фольклорі (Змій Горинич і ін.).

Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності. Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ, відданість — і зрада. Настає момент, коли кожному з нас доводиться пізнати це на власному досвіді. І як — постає питання — жити далі, якщо виявилося раптом, що друг ... — ну зовсім і не друг?
Але все ж... Чи можна зрозуміти людей, які на щирість відповідають брехнею, на вірність — зрадою? Невже й вони після цього можуть залишатися друзями?
Гостро, болісно звучить неминуче запитання: чому? Чому мене зрадили? Чому люди такі жорстокі? Ми ніби шукаємо пояснення вчинку зрадника, і основне, що робить зраду настільки нестерпною — це неможливість зрозуміти логіку поведінки іншого.
Так, дракон Грицько ще був зовсім молодий, жив спокійно в печері, харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші…