Дописати фінал "місто" підмогильного. степан через 5-10 років.

Валер"яна Підмогильного "Місто" з точки зору авторської позиції / Н. Тимків. - С.24-30.

Мовчан, Р. Книжка для вчителя / Р. Мовчан. - С.31-34.

Токмань, Г. Аксіологічний аспект університетського викладання давньої української літератури / Г. Токмань. - С.35-37.

Кухарчук, І. Вивчення односкладних речень: Комунікативно-діяльнісний підхід / І. Кухарчук. - С.38-40.

Єрмоленко, С. Самовизначення через рідну мову: До Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі" / С. Єрмоленко, С. Яременко, А. Пономаренко. - С.41-45.

Гужва, В. Шляхетний вершник / В. Гужва. - С.46-50.

Ковальова, О. Леся Українка: вибір модернізму / О. Ковальова. - С.51-54.

Дунай, П. "Шевченко, українофіли й соціалізм": Проблематичний зріз передмови й приміток Андрія Ніковського до книжки Михайла Драгоманова / П. Дунай. - С.54-58.

Скорський, М. Живий у правді віковій: Поезії про Кобзаря років незалежності України / М. Скорський. - С.59-63.

Задорожний, В. З когорти завзятущих духом: Костянтина Малицька / В. Задорожний. - С.64-65.

Сорока, П. З пером жар-птиці у руці: Ганна Черінь / П. Сорока. - С.66-68.

Гаєвська, Н. Завра В. Дискурс просвітництва в російській та українській прозі 60-80-их рр.XIX ст.: Монографія / Н. Гаєвська. - С.70.

Радчук, В. Якби заговорив Тарас у Сталін-сіті! / В. Радчук. - С.71-72. Ось

1. Історія написання п’єси нерозривно пов’язана з так званим грузинсь­ким періодом життя поетеси (1908-1913).Під впливом розлуки з рідним кра­єм Леся Українка, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними». Саме ця туга, за словами са­мої поетеси, і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні». П’єсу написано в небачено короткі строки — за дванадцять днів липня.
2. драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднується з фантастичним, діють каз­кові персонажі.)
3. Стосунки між людьми й лісовими істотами дають імпульси до зародження і розвитку конфлікту, що визначає сюжет феєрії, в якому розкриваються характери дійових осіб, реалі­зується творчий задум автора.
4.Тема: зв’язок людини й природи, безсмертя вічних людських цінностей, добра і зла, волі як основного джерела щастя людини.
Ідея: нездоланності життя, невмирущості мрії людини.
5. головні персонажі: Мавка, Лукаш; другорядні персонажі: дядько Лев, Лукашева мати, Килина, діти Килини; міфічні персонажі: «Той, що греблі рве», Потерчата, Русалка, Водяник, Русалка Польова, Доля, Злидні, Перелесник, Пропасниця, Куць, Лісовик, «Той, що в скалі сидить».
6. духовності людини;
пошуку гармонії в житті;
кохання і зради;
сімейного життя;
високого пориву душі й буденності;
матеріального і духовного в житті;
життєвого вибору;
роздвоєння душі;
добра і зла;
внутрішньої свободи людини;
гармонії людини і природи.

Відповідь:

Здається це тест по принципу так/ні

1. Події відбуваються в селі Воронівка та його околицях? - Так

2. Вітриком звали коня Тишкевича? - Ні (коня Швайки)

3. Дія роману «Джури…» відбувається у 18 столітті? - Ні (в 1487-1488 р.р., тобто у 15 столітті)

4. Демко мав прізвисько Дурна Сила? - Так

5. Дід Кудьма вчив Санька ворожбитству? - Так

6. Швайка міг прикидатися заможним татарином? - Так (татарином прикидатися точно міг, а от чи бідним чи заможним - не знаю... Хлопцям він казав, що може бути "беєм", а бей - це титул, звання у татар)  

7. Вовка Пилипа Швайки звали Барвінок? - Так

8.Тишкевич утік від козаків до татар? - Так

9. Козаки вирішили створити ю ??? - не знаю що таке "Ю", але у розділі "Козацькі розмови" частини другої "На Козацьких островах" козаки вирішили, що їм потрібно створити постійно діючий табір, в якому можна було б залишатися жити взимку, приймати бажаючих бути козаками, тренувати молодь.

10. ???

11. Житло козаків називалося оселедець? Ні (житло - курінь, оселедець - це чуб козацький)

12. Грицик і Санько змушені були тікати з села, щоб урятуватися від гніву пана  Кобильського? - Так (вони "пожартували" з панськими жовнірами, та змусили їх накивати п"ятами з села, покинувши все награбоване у селян, що дуже не сподобалося панові)

Пояснення: