Написати план по іліаді із пісні двадцять другої убивство гектора?

Вроде кратко:)
Василь Іванович Голобородько - член Національної спілки письменників України з 1988 р. - народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині.

Середню школу-інтернат закінчив у 1963 році. У 1964 році вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965 році був змушений покинути університет. У 1966 році Голобородьку вдалося відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він був відрахований за наказом ректора з формулюванням мотиву "за дії, несумісні зі званням радянського студента". Василь Голобородько поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу І. М.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація", яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.

Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі у будівельних загонах Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі села Адріанополь.

У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка "Летюче віконце" була знищена органами державної безпеки колишнього СРСР. У 1969-1986 роках твори Василя Голобородька перестали друкувати в Україні через існуючу офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища поета у засобах масової інформації.

1970 року у видавництві "Смолоскип" (Париж-Балтимор) вийшла друком книжка віршів поета під назвою "Летюче віконце", яка складалася із чотирьох окремих збірок.

В Україні перша збірка поета "Зелен день" надрукована київським видавництвом "Радянський письменник" лише в 1988 році, за яку В.Голобородько був відзначений літературною премією ім. Василя Симоненка.

У 1990 р. виходить збірка "Ікар на метеликових крилах", у 1992 р. - збірка "Калина об Різдві". За ці дві збірки в 1994 р. В. Голобородька відзначено найвищою в Україні літературною нагородою - Національною премією ім. Тараса Шевченка.

У 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою "Слова у вишиваних сорочках". Через три роки в харківському науковому видавництві "Акта" вийшла друком книжка "Українські птахи в українському краєвиді", а видавництвом "Альма-матер" ЛНПУ ім. Тараса Шевченка підготовлена до друку книга "Посівальник".

До 2001 р. Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, тепер - живе в м. Луганську. Вищу освіту здобув у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2002 р. отримав звання магістра за дослідження семантики українських казок.

Хлопчик Олесь надзвичайний. Можна сказати, що він особливий серед інших дітей. Адже поводиться не так, як всі.

Мені він сподобався тим, що не тільки любить та дбає про тваринок та рослини, а захоплюється красою природи. Дорога від рідного дому до школи стелилася через бір або біля річки, тому він завжди має нагоду по гати та краще вивчити природу, наче дослідник. Він не пустує з дітьми на кризі, йому значно цікавіше розглядати рибок. Так проявлялась його допитливість, бажання пізнати все, що його оточувало.

А взимку на білому чистому снігу з-під його змерзлого пальця проглядалися різні картинки: затишна невеличка хата, тепло комина, горластий півень. Дятел, який порався неподалік, нагадав йому дроворуба. Це вже буяла його творча уява.

Він чемний та спокійний хлопець, слухається батьків. Ввічливий. Його дбайливість та небайдужість проявляється у маленьких вчинках: не пройшов осторонь, підпер сосну, що помирала. Олесь не боїться дати слушне зауваження хлопцям на кризі: «Навіщо лід псуєте? … Він ще молодий».

Хлопець сентиментальний, відноситься до природи, як до живої. Може розмовляти з нею. По дорозі до школи Олесь зустрів дятла, тому йому зовсім не цікаво на уроці малювати перегнійний горщик. Він хоче на папері передати побачене у лісі. Та не всі можуть його зрозуміти. Вміння бачити прекрасне недоступне багатьом людям. Хлопець помічає чудові відтінки природи, яка оточує нас. Ось чому мені подобається Олесь.