Твір на тему : повчальні цінності в комедіях мартин боруля і хазяїн! ​

Твір "Муха і Бджола" - це віршована моральна байка, написана видатним українським письменником-фольклористом Іваном Криловим. Вона розповідає про зустріч мухи і бджоли, які вирішили змагатися одна з одною. Цей твір містить багато цікавих моральних уроків.

Щоб знайти відповідь на другу частину запитання, потрібно розібрати зміст байки "Муха і Бджола". У цьому творі ми можемо побачити конфлікт між мухою і бджолою, які являють собою два різні підходи до життя.

Бджола - це символ працелюбності, трудової дисципліни і порядку. Вона працює безперестанку, збираючи мед для бджолиного вулика. Бджола веде нормальне, організоване життя.

З іншого боку, муха символізує ледарство, безтурботність і нероблячість. Вона живе безтурботним життям, не працює і не займається нічим корисним. Її єдина мета - насолоджуватися життям і не змінювати його.

Автор байки, Іван Крилов, ставить муху і бджолу в протиставлення одна до одної, щоб показати небажання бути собою і наслідки такого стилю життя. Він показує, що зробити вірний вибір - бути бджолою і жити відповідально - є найкращим варіантом.

Тепер перейдемо до другої частини запитання, яка стосується установлення відповідності художнього засобу до уривку з твору.

1. За уривком "Усе народ, як бачите, такий добрячий та плохий" видно, що це порівняння. Автор порівнює якість народу, вказуючи на його суперечливий характер.
2. У реченні "То я скажу, що не для мух слова, звичайно, мовляться, бо на солодку похвалу не тільки мухи ловляться." зустрічаються антоніми. Опозиція "для мух"/"на солодку похвалу" показує контраст між двома різними характерами.
3. У реченні "Ти так гудеш, що кожен звук як музика для слуху." можна побачити метафору. Значення слова "гудеш" тут вжито в переносному значенні, підкреслюючи приємні звуки.

Тепер перейдемо до останньої частини запитання, яка стосується самостійної аргументації сатиричності або гумористичності твору "Заморські гості".

Твір "Заморські гості" Івана Франка можна вважати гумористичним. Одним із підтверджень цього є своєрідне, гостро сатиричне ставлення письменника до зазнаваного впливу заморських культур на українське суспільство. Франко іронізує над чиновниками, які намагаються безоглядно наслідувати зовнішньо вигідні елементи іншої культури, не звертаючи уваги на власні питання і проблеми України.

У творі використовуються різні комічні прийоми, такі як сатиричні порівняння, карикатури, компаративи, що створюють гумористичний ефект і роблять твір привабливим для читача. Комічні сцени та жарти також мають місце у цьому творі.

Доповнюючи це аргументацією з висвітленням різних комічних моментів і гумористичного підходу письменника, можна більш детально обґрунтувати свою думку про гумористичність твору "Заморські гості".

Таким чином, відповідаючи на запитання, можна сказати, що твір "Муха і Бджола" є віршованою моральною байкою, художні засоби уривків подані відповідно до їхнього характеру (порівняння, антоніми, метафора) і твір "Заморські гості" можна вважати гумористичним, оскільки у ньому використовуються сатиричні елементи та комедійні прийоми.

Двадцять пять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і сильніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику до у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, польські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися підкорити наш народ.

 

Одним із найулюбленіших народних героїв був і є Богдан Хмельницький, який прославився і в боях з турками, і в битвах з польською шляхтою. Його образ постає з найбільшої, мабуть, кількості пісень і дум. Що найбільше приваблювало в ньому? Безумовно, його військовий талант, рішучість і мужність, з якими він вів козаків на ворога. У пісні «Чи не той то хміль» Богдан нагадує казкового велетня, від одного помаху шаблі якого гине ціле військо.

 

Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.

 

Перемога козаків під Жовтими Водами подається за до паралелізмів:

 

Гей, там поле, а на полі цвіти, —
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця, —
Не по однім ляху зосталась вдовиця!

 

Хмельницький, безумовно, був головним організатором тієї перемоги. Це засвідчила й пісня «Не дивуйтеся, добрії люди». Приклад гетьмана надихає на подвиги й воїнів.

 

Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.

 

У цій пісні згадується ще один герой — Максим Кривоніс, соратник Богдана, який не поступається йому в силі й спритності. Він рубає мечем голову з плечей, «решту топить водою». Під керівництвом умілих ватажків козаки «загнали панів аж за Віслу».

 

Богдан Хмельницький залишився у пам’яті народу ще й як мудрий діяч. У думі «Хмельницький і Барабаш» подається епізод, коли Хмельницькому довелося навіть піти на хитрощі, аби забрати у зрадника Барабаша королівські листи про пільги українським козакам, сам вчинок Богдана важко назвати чесним і благородним, але для народу головне те, що Хмельницький діє в його інтересах, до кінця відданий йому.