Будь ласка, це терміново! потрібна характеристика (найкраще було б цитатна) героїв роману "майстер корабля" юрія яновського.

«МАЙСТЕР КОРАБЛЯ» — перший роман Ю. Яновського, написаний упродовж 1927-1928 років. Твір стилізовано як кіномемуари. У його основі — досвід роботи автора на Одеській кіно­студії і його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. Сюжет є нетиповим для тогочасної літератури: описано про­цес знімання фільму та будування справжнього вітрильника для декорацій. Крім того, у текст орга­нічно вплітаються спогади головного героя То-Ма-Кі про минуле, записи синів та коханої Тайах, дивовижні пригодницькі історії моряків і власні міркування. Роман вирізняється з-поміж інших торів Ю. Яновського зосередженістю на мистецькій про­блематиці та максимальною увагою до самого творчого процесу. Твір Ю. Яновського справедливо називають романтичним трактатом про мистецтво. Він насичений роздумами творця про сенс люд­ського життя, старість і молодість, таємниці людської душі, пошуки гармонії, краси, а також про мету цілого мистецького покоління. У романі утверджуються рукотворні цінності та рукотворна краса. Не даремно Ю. Яновський зосереджує свою увагу на мистецтві, пов’язаному з технікою та ремеслом. Письменник возвеличує професію майстра, проспівуючи гімн рукам: «Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму». Кораблебудування та кінозйомка потребують не лише творчого підходу та натхнення, а й чіткого розрахунку і клопіткої праці, відповідно мрії тоді набувають цін­ності, коли вони стають частиною матеріального світу людини. Однією з найважливіших рис роману є спроба уникнути цензури мовлення, що насичене екзо­тичними назвами, тропами, порівняннями. Ю. Яновський сміливо використовує нестандартні для української традиції імена, описує різноманітні тропічні місця. Процес написання тексту наче від­бувається на очах у читача, таким чином автор руйнує сюжетну послідовність твору. Усе реальне та дійсне — це лише матеріал для твору, в основі якого покладений принцип гри — різні погляди на зображуване. Реальні люди і події, переосмислені згідно з авторським задумом, дали змогу Ю. Яновському створити яскраві образи української творчої інтелігенції, її молодшої генерації. Кожен з них може сказати про себе словами То-Ма-Кі: «І як було всім зрозуміти, що в мене одна наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли не вмів ще говорити. Наречена, що для неї я жив ціле життя, їй присвятив сталеву шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. Сімдесят років стою я на землі, пройшли переді мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з гордістю дивився в вічі, боронячи життя й честь моєї нареченої, її коси, як струмені, розлились по землі, її руки, як благоcловення, лягли на поля, її серце палає, як серце землі, посилаючи жагучу кров на нові й нові шля­хи. Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців — бійців за її роз­квітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, залізний важкий якір, що його прийма­ють усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель. Культура нації — звуть її».

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3572-kharakteristika-majster-korablya-yanovskij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Объяснение:

Іван Франко є пись­менником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу – минувшини, сьогодення й майбуття. Його твори перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Але яким бачу його я?

На мою думку, Іван Франко - це сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою. В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему "Мойсей". Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою.

Радянське літературознавство розглядало творчість письменника з позицій соціалістичного реалізму, уникало оцінок його поглядів щодо суверенності України. У той час ніхто інший, як Франко, писав: "Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фанатів, що раді би широкими і вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації". І донині актуальні його слова про те, що "ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів".

Отже, для мене Іван Франко відкрився лиш тоді коли я прочитала безліч його повістей. Я почала задумуватися над кожним його словом і за це я дуже вдячна І.Франкові і його творчості.

1. Поява чорта. 2. Оповідання про коваля Вакули. 3. Розмова гордовитої Оксани й закоханого Вакули. 4. Чуб, батько Оксани, іде в гості до Солохи. 5. Оксана обіцяє Вакулі вийти за нього заміж, якщо він принесе їй черевички, які носить сама цариця. 6. Солоха ховає невдачливих залицяльників (риса, голову, дяка, Чуба) у мішки з-під вугілля. 7. Вакула сідає на чорта й летить на ньому в Петербург. 8. Жителі села довідаються, хто сидів у мішках. 9. Вакула, добравшись до столиці, іде до цариці на прийом разом із запорожцями й одержує черевички государині 10.Оксана засмучується про відсутність Вакули й почуває, що вона закохана. 11. Вакула, вернувшись, сватає Оксану 12. Закоханні Вакула й Оксана.