Чому івана величковського називають людиною епохи бароко?

ответ:

это был типичный человек эпохи барокко - ренессансная жизнерадостность и жизнелюбие объединялись в нем с глубокой, искренней религиозностью, а это порождало внутреннюю противоречивость его душевного мира, его индивидуальную душевную драму, хотя и питало мощной энергией его творчество.

интересен он еще и тем, что не занимал высоких должностей, не имел уважительных титулов и, будучи просвещенным человеком, оставался всю жизнь рядовым пахарем родной культурной нивы. принадлежал иван величковский к тому кругу деятелей, которые сплачивались возле таких тогдашних культурно-идеологических и церковных проводников, как лазарь баранович и варлаам ясинский. его деятельность тесно сливается с деятельностью не только этих тогдашних «столбов» украинской церковной, политической и культурной жизни, но и с деятельностью их младших современников, в частности дмитрия туптала и стефана яворского.

Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забез­печується нерозривний взаємозв’язок між минулим і су­часним, він також є скарбницею сталих народних зви­чаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна оз­нака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пи­ше історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є спе­цифічна форма народного життя, культури, побуту, фор­ма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче на­буває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.

Головні герої «Звук павутинки» — Льонька, Ніна, Адам. 
Твір навіює теплі почуття,хочеться вірити в добро,честь,любов,а головне-в справжню віддану дружбу.Після прочитаного ти ніби знову,як вперше, відкриваєш очі на навколишній світ,намагаєшся побачити щось особливе,незвідане для інших.Прокидається дитячий азарт до життя.
Головна тема твору:зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.
Льонька і є той самий,особливий, хлопчик. Його світосприйняття дивує та вражає.Струни його прекрасної душі ще нові та чисті,саме тому й звучать так гарно.
За його струнами бажаєш полинути в далекі мрії,повернутись в веселе дитинство,і просто радіти життю.