Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
...Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, ї в огні
Її, окраденую, збудять...
Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій — не своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й "малого сліду".
Дивіться також
"Мені однаково, чи буду..." (повний текст)
"Мені однаково, чи буду..." (скорочено)
Біографія Тараса Шевченка
Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості?
На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, — все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую збудять...
Ох, не однаково мені.
koam20167459
22.04.2020
Добрый день! Разумеется, с радостью приму роль школьного учителя и помогу вам разобраться в вопросе о творе роздума по произведению И. Франка "Любовь - добро или зло".
Для начала, давайте определимся с тем, что такое твір роздуму. Твір роздуму - это письменное высказывание, которое основывается на личных мыслях, ощущениях и рассуждениях автора по определенной теме. В данном случае тема - "Любовь - добро или зло". Итак, приступим к анализу этой темы.
1. Введение:
Вам следует начать свой твір роздуму с краткого описания произведения И. Франка "Любовь - добро или зло". Укажите, что автор изучает два возможных аспекта любви - ее положительное и отрицательное влияние.
2. Анализ аргументов за то, что любовь - добро:
Приведите примеры из произведения, которые подчеркивают положительные аспекты любви. Например, можно указать на эмоции, которые вызывает любовь у главных героев, их уважение друг к другу, силу и важность, которую они придаем этому чувству.
3. Анализ аргументов против того, что любовь - зло:
Также приведите примеры из произведения, которые позволят вам подтвердить, что любовь может иметь отрицательное влияние на героев. Например, вы можете указать на возникновение ревности, страдания и потери покоя из-за любви, которые проявляются в произведении.
4. Ваше личное мнение и заключение:
Выразите свое собственное мнение о том, является ли любовь добром или злом. Отметьте, что каждый из нас может иметь свой взгляд на этот вопрос, исходя из своего опыта и взглядов. Заключите, что любовь - сложное и многогранное чувство, которое может приносить радость и счастье, но также и приводить к трудностям и страданиям, и что в итоге оценку любви принимает каждый индивидуально.
Можете использовать такую структуру для составления своего твора роздуму по произведению И. Франка "Любовь - добро или зло". Обратите внимание на то, чтобы привести ваши аргументы и примеры из произведения, чтобы получить более обоснованный и убедительный текст. Удачи в написании вашего эссе! Если вам потребуется дополнительная помощь, буду рад помочь!
Alekseeva_Khlistov
22.04.2020
Тема твору "Роздум щасливе дитинство - порівняння життя сучасних дітей і дітей війни за твором "Климко".
Вступ:
Доброго дня, мої дорогі учні! Сьогодні ми будемо розмовляти про дітинство і порівнювати його в двух різних історичних періодах - нашому сучасному часі та періоду дітей, які жили під час війни. Я вибрав для нашого порівняння відомий твір "Климко". Приготуйтесь слухати уважно і задавайте питання, якщо будуть виникати.
Розвиток теми:
1. Сучасні діти:
Сучасні діти живуть в комфортних умовах і мають багато можливостей, які були недоступні дітям у минулому. Розпочнемо зі знайомства з головним героєм твору - Климком. Він представляє собою сучасного хлопця, який живе в добробуті, ходить до школи, має багато іграшок та може займатися різними хобі.
2. Життя дітей під час війни:
Тепер давайте порівняємо з Климком життя дітей, які жили за часів війни. У творі "Климко" описано життя хлопчика, який жив у непрості часи, коли Україна переживала війну. У нього не було змоги ходити до школи, а замість цього він мусів допомагати своїй сім'ї вирізати дрова та збирати їстівні зілля і гриби.
3. Різниця у гравцях:
Якщо в сучасним дітям доступні великі кількості іграшок та комп'ютерних ігор, то діти під час війни розважалися декоруванням іграшками, з яких самостійно створювали воячу групу та екіпіровку.
4. Ризики та військова техніка:
Аналогія до війни знаходиться через доданок твору про те, що діти під час воєнних сутичок дуже швидко повинні були зарекомендувати себе у боротьбі, адже їхня маленька групка з шматочків дерева стала вояцьким табором, де вони вигадували себе як справжніх бійців і разом боролися з противниками. Тепер давайте подивимось на цю життєву ситуацію з іншого ракурсу - погодимося, що шкільний клас не може замінити себе воєнним конфліктом, в той час, як і хлопчик з твору не може замінити собірослих, які зібрались разом для того, щоб боротися за свою країну.
Заключення:
Мої дорогі учні, тепер ви маєте краще уявлення про різницю між життям сучасних дітей та дітей, які жили під час війни. Я сподіваюся, що ця історія допомогла вам усвідомити значення миру та цінність вашого дитинства.
Далі, якщо у вас питання щодо твору "Климко" або порівняння між життям зараз і життям під час війни, будь ласка, задавайте їх, і ми разом дослідимо ці теми більш детально.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Усвідомлення громадянської позиції людини, як одного з проявів духовності за віршами т.шевченка"думи мої, думи мої" та "мені однаково , чи буду" !
Відповідь:
Пояснення:
Роздуми Шевченка про власну долю та долю України
в поезії "Мені однаково, чи буду..."
Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
...Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, ї в огні
Її, окраденую, збудять...
Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій — не своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й "малого сліду".
Дивіться також
"Мені однаково, чи буду..." (повний текст)
"Мені однаково, чи буду..." (скорочено)
Біографія Тараса Шевченка
Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості?
На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, — все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую збудять...
Ох, не однаково мені.