1. правильним є а і. франко народився у львові; б перша збірка поета називалася „ і розкази”; в і. франко був двічі заарештований; г і. франко став засновником журналу „русалка дністровая”. 2. початок літературної діяльності франка припадає а дитячі роки; б роки навчання в гімназії; в університетські роки; г початок хх століття. 3. уособленням образу „вічного революціонера” у поезії „гімн” є усі зазначені поняття, окрі а думка; б воля; в честь; г наука. 4. жанр збірки „зів'яле листя” автор визначав а ліричний щоденник; б лірична трагедія; в драма серця; г лірична драма. 5. серед жінок, оспіваних у збірці „зів'яле листя”, немає а ольги рошкевич; б ольги хоружинської; в целіни жуковської; г юзефи дзвонковської. 6. віршовий розмір поезії „гімн” („вічний революціонер” а ямб; б хорей; в дактиль; г анапест. 7. заспівом до збірки „з вершин і низин” стала поезі а „каменярі”; б „гімн”; в „гримить”; г „декадент”. 8. слова „я є мужик, пролог, не епілог” взяті із а „гімн”; б „сікстинська мадонна”; в „легенда про вічне життя”; г „декадент”. 9. строфічна будова прологу до поеми „мойсей” а сонет; б терцина; в білий вірш; г катрен. 10. серед порушених у поемі „мойсей” а історичний шлях надії; б особистість і її роль в історії; в роль поета і поезії у житті суспільства; г пробудження національної свідомості. 11. трагедія мойсея полягає а нерозумінні його людей; б слабкості духу; в старості; г підступних ворогах. 12. співом, „тугою повитим”, та повним віри, і. франко називає а поему „мойсей”; б поезію „гімн”; в поезію „чого являєшся мені у сні.”; г драму „украдене щастя”.

1.Роздуми автора коли він нібито повертається з бенкету
а) у кожного своя доля і свій "шлях широкий"
б) уярмлені люди вмирають у неволі
в) всі мовчать, "як ягнята", наче так і треба, бо немає Бога на небі
2. Сон, що здивував би будь—кого
3. Україна
а) прощання з рідною землею 
б) туга ліричного героя
в) у ріднім краї нема щастя
4. Сибір
а) країна в снігу, де кругом "бори та болота"
б) "цар волі", що мужньо переносить усі муки
5. Петербург
а) земляк-перевертень
б) сцена генерального мордобитія
в) "сон" — диво, що сниться тільки "юродивим та п'яницям"

Характеристика Яви  Легковажність «…характер у Яви був легковажніший, ніж у мене, і він міг гухнути троячку за півгодини…»  Постійно міняв думку щодо своєї майбутньої професії. «Ява міняв професії, як циган коні.»  Називає себе Явою, а насправді по документам він Іван «То він сам себе так назвав, коли йому лише років півтора було. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява», чи то «Іван» у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати), але причепилось оте «Ява» до нього, як реп'ях до собачого хвоста. Навіть міліціонер товариш Валігура, що живе у нашому селі, так його зве.»  Любить дівчину «…мій друзяка Кукурузяка весь час дивився на Вальку, а коли вона випадково зводила на нього очі і їхні погляди зустрічалися, він одразу втуплювався в землю.  Сміливий  « …геройський Ява, отой, що перший з усіх хлопців стрибонув із самісінького вершечка старої верби в річку? Той, що випустив у клубі на лекції пугутькало? Що повісив дідові підштаники на телевізійну антену?»

 

Спільне

Люблять красти кавуни «От дiд Салимон — баштанник наш — ото тигр! Ох же ж б'ється! Як влупить своєю кiстлявою рукою по штанях — два днi чухаєшся. Вiн чогось не любив, як ми крали кавуни з баштана. Вiн любив, щоб ми просили. А ми не любили просити… Воно не так смачно». 

Не люблять ідеальних людей. «Стьопу ми не любили. Вiн щодня чистив зуби, робив зарядку i взагалi був свиня.»
   Вірять, що дружба - найкращий скарб життя
   «Нема нiчого кращого в життi за дружбу!» ;
 «Ми хочемо від усього серця побажати, щоб свою дружбу ви пронесли через усе життя. Святе це діло — дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття в світі. І найчистіше воно в дитинстві. Бережіть його і шануйте! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі в світі — це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється… і проживе той своє життя без дружби. І буде воно дуже безрадісним, хоч, може, й довгим. І не відчує він себе по—справожньому людиною. Бо найбільше ти Людина, коли щось робиш для друга.» 

Зривщики дисципліни  
   «Рень і Завгородній! Вийдіть з класу! Скоро ви корову на урок приведете! Зривщики дисципліни! Порушуєте мені навчальний процес! Я на вас директору скаржитись буду!»
   Фантазери
   «Ми, — казав, — з тобою, Павлушо, хлопці неабиякі. Справді, без брехні, ми таки хлопці з фантазією.»
   Зневажливо ставляться до навчання.  
«І хто вигадав оті екзамени!... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п'ятий. Ніколи в житті ми з Явою ще не складали іспитів. Це буде вперше. І хоч ми костричимось і кажемо: «Наплювать!», але кожному з нас при згадці про екзамени тенькає в животі. Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен.»

Характеристика Павлуші

Хоче стати льотчиком
   « Я як ото вирішив ще у першому класі, що буду льотчиком, так досі держусь, не схибив. Навіть дід Салимон сказав недавно: «Ти диви, яке вперте!.. Мать-таки, буде льотчиком цей слинько, хай би його муха вбрикнула!»  
Добрий   і чуйний характер  
«Я був дуже хорошим і прагнув до вчинків прекрасних і благородних. Та людству про це було невідомо».
   Обожнює Київ
   «Гарне мiсто Київ! Гарнiше вiд Пирятина, вiд Крижополя, вiд Жмеринки — вiд усiх мiст, якi я бачив. Столиця!» 
Любить футбол
«Велика штука — футбол. По-моєму, футбол міг би навіть бути лікувальним заходом. Наприклад, для лікування нервовохворих. Та й від усіляких неприємностей і від поганого настрою футбол дуже помагає.»