в
Объяснение:
характеристика твору
Літературний рід — лірика. Жанр — вірш. Вид лірики — громадянська (патріотична). Тема: зображення щирого патрiотичного почуття Iдея: заклик до українського народу плекати мову як оберіг
Ліричний герой — українець, який любить, шанує рідне слово та закликає до його збереження.
Художні засоби:
персоніфікація (щоб не вмерло слово)
повтори «щоб не вмерло слово»
епітети «холодний всесвіт», «теплі слова»,
уособлення «не вмерло слово», «слова народжуються»,
риторичні заклики «співаймо», «гуляймо», «розповідаймо», «наповнюймо»
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Світ дитинства повісті гуси лебеді летять
Відповідь:Були бешкетниками:От знайдіба,авантюрист шмаркатий ! Ванько-о-о!Вилазь зараз же!Бо такого втру маку- тиждень чухатимешся!Вилазь,чуєш!
Вони були креативними, добрими ,чуйними,справедливими:У нас була ,благодійна ідея -провести під свинарником метро.Це мало бути сюрпризом.Перша.лінія метро -у Васюківці!Станція"Клуня "--станція "Крива груша".Три копійки в один кінець.Родичі - безплатно.З учительки математики- п'ять копійок.Були гумористами:Ти чув,як дід Салимон учора біля сільмагу казав:"Ондо,-каже,-Ява і Павлуша пішли.От хлопці!Орли!Соколи!Гангстери,а не хлопці!Нема на них буцегарні.Небажання вчитися :цього вроде не сказано.
Здатні на вигадку:Я казав .
Моє ставлення до Павла і Яви хороше бо вони була креативними й смішними хлопцями.
Чому така поведінка ?
Тому,що вони хотіли прославитися на всю Васюківку.І я забув 1. Колись Ява Павлушу від Діда Салимона , я разкажу уривок где они его кинули:
-Хлопці!Тікаймо!Дід!
І всі кінцлися в розтіч.Це.було так несподівано, що я навіть не одразу злякався.Я стояв,обкладений кавунами, не в змозі ворухнути ногою,ні рукою,і дивився ,як до мене,розмахуючи кийком,біг дід Салимон
-Хлопці !--безнадійно верескнувя -Куди ви ?!А я ?Раби !Гади!Гаменхотепа кинули!Антончику !Друже!Ну все!Гибель!Я вже бачив розлючине обличчя діда й чув,як він сопе.І тут, як з-під землі,з'явився Ява.Дід був зовсім близько.Ява підскочив до мене,схопив кавуна,що лежав біля самої моєї щоки, і пожбурив у діда .Дід випустив з рук кийка й ледь устиг піймати кавуна .Він же був баштанник,той Салимон, і він не міг допустити, щоб кавун упав на землю й розбився І так далее.Я потроху звільнився .Ось я звільнився , тепер ми кидали у двох, а дід Салимон ловив.Тепер доганяй,діду!Шукай вітра в полі !
Пояснення:Вот