Твір на тему мої рідні мойзахопленя ними​

тема:згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки

Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

Художні засоби твору:

1.Метафори:"живе у серці", "обрій землю обніма", "стежина..пішла не повертає,..стеле", "біля серця стеле цвіт", "дощами мита-перемита", дощами знесена у даль", "між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль".

2.Повтори: "мита-перемита", "ревний...ревний", "дощами...дощами".

3.Епітети: "ревний біль і ревний жаль", "вечоровім виднокрузі", "темнім лузі".

4.Персоніфікація:"обрій землю обніма", "стежина ... пішла, не повертає, стеле..."

    Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:

    Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!