Характеристика Славка Беркути .
Славко Беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер.
Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин
Вік:
,Учень 7–8 класу ,
Місце проживання:
Місто Львів ,Стосунки з батьками :
Добрі, довірливі, співчутливі,
Ставлення до друзів:
Товариський .
Улюблене заняття:
Фехтування, спелеологія
Стосунки з природою:
Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Вчинки:
Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
Риси характеру:
Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
Ставлення автора:
Захоплення від вміння самореалізовуватися.
Відповідь:
Літературний паспорт твору "Шпага Славка Беркути":
Автор твору: Ніна Бічуя.
Жанр: психологічна повість.
Тема: розповідь про життя школярів-семикласників та перипетії між ними.
Ідея: дружба - велика цінність; засудження підлості, лицемірства.
Місце, де розгортаються події: Львів.
Час, коли розгортаються події: зима.
Сюжетні лінії: лінія Юлька - Слави, лінія Юлька - Лілії.
Проблематика: проблема суспільства та особистості, одиноких дітей, стосунків батьків з дітьми, справжньої дружби, розчарування життя, підлості і порядності.
Головні герої: Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.
Пояснення:
Композиція твору:
Експозиція: роздуми про справжню дружбу.
Зав'язка: Розповідь про центральних персонажів твору.
Розвиток дії: життя (навчання, хобі) центральних персонажів.
Кульмінація: суд на Славком та вирок.
Розв'язка: добро перемагає зло.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
30 ів.скласти етюд на тему «вечір, мов казка, над україною казка, як вечі»
вечір... Земля покрита білою скатертиною... м'якою, пухнастою, сніжною. і сніг блищить різними барвами веселки. над хатиною в'ється дим. він в'ється все вище і вище. геть до неба. до зоряного неба, яке накрило землю теплим покривалом. безвітряно. чути лише легенький хрумкіт снігу під ногами. цей вечір, мов казка. світло з вікон домівок гріє душу теплом. як добре вулицею йти ввечері, а особливо добре — взимку. сніжинки падають і падають... вкривають навколо все чудовим настроєм. і все добре... бо йде свято
Объяснение:
думаю для етюду обсяг нормальний) хоча можете ще дописати щось своє.