Михайло стельмах гуси леюеді летять скласти твір за планом 1.михайлик- головний герой повісті (автор, назва твору, жанр 2. який час змальовано у творі ( де відбуваються події). 3. риси характеру -доброта, милосердя( історія з насінням) -талант ( складання п'єс) -потяг до знань ( вміє рахувати, читати, є батькам). -вплив рідних на формування особистості (батьки, дід, дядько) -ставлення до михайлика, авторське і моє ( спогад автора про дитинство і моє ставлення

по-перше, не бездомна, а бездонна

Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Релігійні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм власнім полі — в обжинкових та косарських піснях

Духовне життя людини знайшло вираження у народних піснях і має форму яскравих епітетів, що повторюються (чисте поле, червона калина, зелений явір, красна дівчина, вірний кінь, бистра річка та ін.).

З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість "У неділю рано зілля копала" Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Використовуючи сюжет цієї ж пісні, Ліна Костенко створила роман у віршах "Маруся Чурай". Але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю.

Наш народ має багату скарбницю пісень, казок, легенд, переказів, дум, якими можна пишатися як райськими квітами. Деякі з них пройшли крізь довгі століття і ще сьогодні причаровують блиском дорогоцінних самоцвітів.

Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.

Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.

Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.

Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.

Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.

Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.