Дуже зраділа сестричка ляльці і назвала її оленкою. оленка була у вишиваній сорочці, у спідничці та керсетці. на голівці замість віночка стрічка. на стічці нашиті намистинки. ну справжня тобі україночка!

дуже зраділа сестричка новій ляльці і назвала її оленкою. оленка була у білій вишиваній сорочці, у спідничці та червоній керсетці. на маленькій голівці замість віночка червона стрічка. на тонесенькій стрічці нашиті намистинки. ну справжня тобі україночка!  

дуже зраділа сестричка своїй новій ляльці і назвала її оленкою.оленка біла у шапці вишиваній сорочці ,у спідничці та керсетці.на її голівці замість віночка стрічка.на її стрчці нашиті намистики.

Япогоджуюся з цим твердженням, тому що якщо людина є хитрою, лукавою, і цим добуває собі багатство, як то кажуть "йде по трупам", то таку людину наврядчи хтось буде любити й поважати, в неї буде багато знайомих через гроші, але не друзів. і ці знайомі швидко покинуть таку людину, тільки-но в неї закінчаться гроші. також, якщо серце в беззаконної людини ще не стовідсотковий камінь - в неї будуть постійні муки совісті, що може дуже погано сказатися на психічному стані, й навіть дійти до божевілля.  якщо ж людина правдива, хоч вона й бідна, в неї нема мук совісті, вона живе чесно - в неї не буде й заздрощів. недарма кажуть, що бідні люди є більш багатими, бо вони можуть радіт простим речам, таким як синє небо, яскраве сонечко та ін. також, якщо людина живе правдою - вона буде гарним товарищем та робітником, усі будуть іі любити й поважати.  тому, особисто я вважаю, що краще жити чесно, правдою, нехай й бідно, але ніхто про тебе слова поганого не скаже, ніж заможно, але нечесно - коли усі будуть тебе ненавидіти, по чорному заздрити й розпускати погані плітки.

Автор «слова…» осуждает эгоизм князей, раздоры и местническую политику. на примере похода на половцев новгород-северского князя игоря показано, к чему приводит их нежелание отстаивать интересы. игорь идет в поход на половцев один, никого не слушая, а потому и терпит поражение. он самостоятельно отправляется в поход из-за славы, князь, безусловно, любит свою родину, но желание личной славы правит им, несмотря на то, что с самого начала его о поражении многочисленные «знамения»: солнце ему тьмою путь заступало; ночь стонами грозы птиц пробудила, свист звериный встал, взбился див — кличет на вершине дерева, велит прислушаться… но все же автор симпатизирует игорю, ведь он действительно отважный, храбрый, настоящий воин, который готов умереть за землю : скрепил ум силою своею и поострил сердце свое мужеством; исполнившись ратного духа, навея свои храбрые полки на землю половецкую за землю но эгоизм и безрассудство князя, к междоусобной борьбе, поскольку князь заботится о своей чести больше, чем о чести родины.слово о полку игореве», без сомнения, является достоянием культуры. оно отразило в себе главное бедствие своего времени – слабость государственного единства. однако, важно отметить, что «слово…» - удивительно поэтичное и глубокое произведение.          основа произведения – поход игоря святославича на половцев. с небольшими силами, «не сдержав юности», как о нем говорит летопись, от отправился в далекий поход. на мой взгляд, автор «слова..» восхищается храбростью и смелостью игоря, однако он слишком молод, и, возможно, этот поход был не совсем обдуманным поступком.        князь игорь – истинный патриот, но, как известно, один в поле не воин. по-моему, поход князя на половцев стал тем событием в земли, которое показало важность объединения государства.