Твір-мініатюра на тему: чи вірю я в існування чарівних істот !

Все незвідане, що береться на віру, як правило, викликає сумніви. Сенсації залучають допитливий і допитливий розум людини, що для багатьох є досить прибутковим заробітком. Людина за своєю природою довірливий і його легко обдурити; за умови, що він боїться, щоб це виявилося правдою чи дуже цього хоче ...  

Чи існують лісовики, русалки, домовики, нечисть, ангели? ... Хоча ангелів відносять до духовного, а русалок, потвора, водяних та інших - до матеріального; об'єднує їх недоведеність існування.  

Це істоти, які (якщо вони дійсно існують) нескоро ще оголосять про себе і займуть певне місце в житті поруч з людиною. Можна вірити в них, можна не вірити, але не думати про них досить складно ... Чому? Можливо, тому, що це незвідане, а все, що недоступне і заборонене, манить. А може, все набагато глибше і бере свої витоки з початку почав ...  

Людина - істота, що з'явилося на землі відносно недавно. Воно - щось неймовірно феноменальне і в той же час до геніальності проста. Ми смертні і безсмертні ... ми увійшли на Землю господарями і рабами. Ми підкоряємо собі стихії та підкоряємося ім. Головне достоїнство людини таїться в нашому мозку. Той резерв, який ми не використовуємо, але який є невід'ємною і життєво необхідної нашій частиною.

Не приймайте на віру абсолютно все, про що читаєте або чуєте ... Ваша думка - це мають бути висновки, які ви робите САМІ на основі отриманої вами тим чи іншим чином інформації. Але й не поспішайте спростовувати недоведені гіпотези. Адже всі теорії і аксіоми коли починалися з припущень. Аналізуйте, припускайте, обговорюйте, знайдіть для себе те, у що ви могли б повірити.

Объяснение:

Літературний рід: лірика.
Вид лірики: інтимна.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ - образ вічної краси.
Ідея: створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб з пірихієм.
Римування: перехресне.
Рима: чергування чоловічої і дактилічної.
Художні засоби: неологізми, метафоричні епітети, символічні образи, порівняння у формі орудного відмінка, асоціативні образи, зорові та слухові образи, уникнення конкретики значення.

Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. наприклад, сміх, біль, радощі, туга. вони є частиною нашого життя.сміх — здавалося б, звичайна річ. ми сміємося, коли нам весело, та й годі. але, якщо придивитися, все не так просто. сміх може грати кілька ролей. ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. він поліпшує настрій людини, добре впливає на  здоров'я. як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. а про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. і так зрозуміло! існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.сміх буває також іронічним та сатиричним. такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. з давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. вершиною такого гострого сміху є сарказм. так сміявся шевченко над царями та царицями в поемі “сон”.сміх завжди робив свою справу. при і сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. можна навести ще багато прикладів впливовості сміху. в своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще. млжливо саме сміх і є відчуттям щастя у цьому житті.