Риси характеру головного героя: Сміливість, терпіння, упертість, життєлюбність Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею».
abahtina582
19.06.2021
Как то один раз пришёл лисенок Даня в школу . Он не только не любил учится , но он обижал остальных животных . С ним никто не дружил . Всегда в школу он приходил злой и сердитый . Но как то раз в школе все изменилось . Пришла новая зверюшка . Это был зайчик Федя . С виду Федя был очень застенчивым , но в душе добрым . Зайченок очень любил учиться . Через некоторое время все начали обижать Федю . Как то волк Вова хотел подставить подножку , когда он бы шел к учителю , но в один прекрасный момент трусишку . И ни кто то , а лисенок Даня . Он разказал Феде о том , что замысливает Вова . А позже они рассказали учителю . Вову наказали . Федя и Даня очень хорошо дружили . Ходили к друг-другу в гости и пили чай . Вот такая дружба в очень разных зверей . Даня не любил учится , а Федя наоборот . Но это не помешало дружбе хороших друзей
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти казку про пожежну безпеку. Дивіз :щоб не трапилось біди, обережно будь завжди
Риси характеру головного героя: Сміливість, терпіння, упертість, життєлюбність Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею».