Срченение "яким я уявляю людсбке щастя"​

В кожного є своє щастя. В когось це гроші, друзі, сім'я. На мою думку, слово щастя-означає радіти, усміхатись. Коли людина щиро усміхається,вона щаслива.

Я уявляю людське щастя-це воля, сім'я, і здоров'я. Якщо б не було сім'ї, то б не було і нас

Объяснение:я так думаю)

«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.

Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.

Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.

Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.

Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.

Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.

Оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» – один з найглибших й найяскавіших творів літератури двадцятого століття, хвилюючий та життєстверджуючий. В творі ідеться про проблеми батьків та дітей, про непорозуміння та самотність, віддалення близьких людей один від одного.Головні герої твору — хлопчик Деві та його батько Бен. У свої десять років Деві дуже самотній — чужий батькові та непотрібний матері. Батьки займаються кожен своїми справами, вирішують свої проблеми, намагаються влаштувати особисте життя, незважаючи на хлопця. Не розуміючи, що Деві — дитина, яка потребує любові, уваги та турботи. Не замислюючись над тим, що згаяний час все більше віддаляє рідних людей один від одного, роблячи їх чужими. Ця проблема актуальна і сьогодні. Дорослим не завжди вистачає часу на власних дітей. Часто-густо це призводить до сумних наслідків.На щастя, трагічна подія, що сталася в Акулячій бухті, до Бену переоцінити своє життя та свої цінності, зрозуміти сина та його почуття.На прикладі Бена і Деві Джеймс Олдрідж вчить читача не гаяти час на неважливі речі, не марнувати шанси, які дає життя, не опускати рук в складних обставинах, з повагою та турботою відноситись до своїх близьких. Адже кожна людина заслуговує на увагу та любов.