Це сталося приблизно місяця тому. Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.
Дмитрий_Владимирович1162
14.03.2022
и 1)Притча-коротка повчальна розповідь в алегоричній формі, що містить в собі моральне повчання. «Притча о блудном сыне» 2)Загалом патерик — це вид агіографічної творчості, житійний твір морально-етичного змісту, у якому поняття християнського аскетизму розкривається на живих прикладах досконалого, праведного життя монахів. Києво-Печерський Патерик написаний за канонами житійної літератури і має мозаїчну композицію. У ньому поєднуються десятки різнорідних оповідань («слів»), які мають спільну християнську проблематику, тематичну спорідненість. У тексті патерика зазвичай розповідається про монахів одного монастиря або однієї території. Однією з художніх особливостей таких тексті патерик — це вид агіографічної творчості, житійний твір морально-етичного змісту, у якому поняття християнського аскетизму розкривається на живих прикладах досконалого, праведного життя монахів. Києво-Печерський Патерик написаний за канонами житійної літератури і має мозаїчну композицію. У ньому поєднуються десятки різнорідних оповідань («слів»), які мають спільну християнську проблематику, тематичну спорідненість. У тексті патерика зазвичай розповідається про монахів одного монастиря або однієї території. Однією з художніх особливостей такв є умовна літературна форма-звертання до того чи іншого адресата.
Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.