Контрольна робота №2 «Модерна драматургія. Перлини західноукраїнської літератури». 1. У яких творах використовуються названі цитати? 1 «Поза межами болю» А «…хай і радянська, аби українська республіка» 2 «Народний Малахій» Б «…щоб наша нація чужих чобіт не чистила!» 3 «Патетична соната» В «Цікаво, з якої сторони куля?» 4 «Мина Мазайло» Г «…іспортілі город!» Д «Немає людей злих і незлих, є люди щасливі і нещасливі» Е «Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути…» Є «Хоч ярмо й червоним стане, а бути ярмом не перестане » Ж «…українська мова – австріяцька видумка» З «Я – месія!» 2. У яких творах діють названі персонажі: 1 «Поза межами болю» А Ступай-Ступаненко 2 «Патетична соната» Б Мокрина 3 «Народний Малахій» В Марина 4 «Мина Мазайло» Г Штранцінгер 5 «97» Д Ілько Юга Е Килина Є Оглядівський Ж М.Стаканчик З Лука І Сабо 3. Встановити відповідність твору та його теми: 1 «Мина Мазайло» А трагедія людини на війні 2 «Патетична соната» Б загибель національного нігілізму 3 «97» В вічність існування 4 «Народний Малахій» Г вилучення церковних цінностей 5 «Поза межами болю» Д зрада роду заради кар, єри 6 «Вишні» Е розвінчання романтики революції Є викриття антиукраїнської політики 4. Хто з названих письменників належить до «українського розстріляного відродження»: А Микола Куліш Д Осип Турянський Б Богдан-Ігор Антонич Е Остап Вишня В Павло Тичина Є Григорій Косинка Г Микола Хвильовий 5. Встановити відповідність між прізвищами та псевдонімами письменників: 1 Микола Хвильовий А Г Стрілець 2 Осип Турянський Б М.Фітільов 3 Остап Вишня В І.Думка 4 Григорій Косинка Г П.Губенко Д І.Лозов’яга 6.Дати відповіді на запитання 1) Особливістю композиції п’єси «Народний Малахій» є… 2) Кому присвячено твір «Поза межами болю»? 3)Назва твору «Патетична соната» пов’язана з…

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. 

  Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

  Багато про давні часи можуть сказати обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.  

  У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, високі небеса, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:

Під гаєм в'ється річенька,

Мов скло вона блистить.

Долиною зеленою,

Кудись вона біжить.

  Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розказують пісні. 

  В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

Сопілочка калинова, ясенове денце

Не сопілка тото грає, а любкове серце.

  Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них. 

  Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

  Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

Вернися, синку, додомоньку,

Змию, зчешу головоньку.

   А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть сказати про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо -  пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.

«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua