Повидомленя про коцюбинського​

Відповідь:

Народився 17 вересня 1864 у Вінниці.

Віддали до початкової школи (1875 — 1876).

Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880).

Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.

У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.

Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії.

Потім працював у Криму.

Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі.

В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником.

Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.

1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби.

Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз.

Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.

Твори:

Харитя (1891)

На віру. Повість (1891)

Маленький грішник (1893)

Помстився (1893)

Казка «Хо» (1894)

На крилах пісні (1895)

Для загального добра (1895)

Відьма. (1898)

По-людському (1900)

Дорогою ціною (1901)

На камені (1902)

етюд «Цвіт яблуні» (1902)

Під мінаретами (1904)

Сміх (1906)

Він іде! (1906)

Persona grata (1907)

В дорозі (1907)

Intermezzo (1908)

Дебют (1909)

Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)

Сон (1911)

Тіні забутих предків (1911)

Подарунок на іменини (1912)

Хвала життю (1912)

Pack-storm

Нюренберзьке яйце

Ранок у лісі

Відповідь:

Пояснення:

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в сім’ї дрібного службовця.  Його вихованням займалася переважно мати. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ.

Початкову освіту Михайло здобув вдома. З 1875 р. навчався у Барській початковій школі, а наступних п’ять років — у Шаргородському духовному училищі. Під час навчання у духовному училищі Михайло Коцюбинський не обмежується вивченням лише обов’язкової програми. З особливим захопленням він знайомиться з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Готується до вступу в університет. Але сувора проза дійсності по-своєму відкоригувала ті мрії. Хвороба матері, втрата роботи батьком, опікування меншими дітьми — все це змусило юнака рано стати до власного заробітку. Протягом 1882–1892 рр. Михайло Коцюбинський вчителює, дає приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин Вінниці та навколишніх сіл. Пізнаючи народне життя, він відкривав і себе. Реалії життя й багата уява спонукали до творчості. Серед експонованих матеріалів є автограф оповідання «Звідки узялась панщина», що було записане Михайлом Коцюбинським у 1890 р. у с. Стадниці Подільської губернії (Ф. 170, № 1634).

Андрей Чайковский в повести "За сестрой" обрисовал трагический период жизни украинского народа. Татаро-турецкие завоеватели нападали на города и села, их разрушали, жгли, людей забирали в плен.

Печальная участь постигла и село В одно мгновение Павлуша остался без матери, деда, он потерял и любимую сестру Аню: "Теперь уже никому его защищать, и он пролез вне дом и спрятался в бурьяне". Хотя Павлуша был еще маленьким мальчиком, он понял, что является единственным защитником и освободителем своей сестры. Всего пришлось испытать на длинном пути к Крыму. Мальчик оставляет казаков, старшего брата и отца и едет за сестрой. Для этого надо было быть смелым и отважным. Таким и был Павлуша. А еще он очень любил свою сестру. Когда Скорбь узнал, что упорное мальчик поехало искать сестру, сказал: "Как парень из него получится целый, то знайте, что с него кошевой будет".

Пришлось Павлусеві встретиться с татарами, его и продавали, и приставляли к работе, и наказывали. И даже в таких условиях он не терял чувства собственного достоинства, проявлял ум, смекалку и находчивость. В меру своих сил он казакам, которые попали в плен, выпрашивает волю своему земляку Остапу Быстрому.

Павлуша нашел свою сестру благодаря геройству, храбрости, сообразительности. Даже Девлет-гирей признал: "Хорошо у тебя сердце, парень!

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.