Твір мініатюра (Я хотів би перетворитися на)

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

План: вступ
збори в похід князя ігоря
сонячне затемнення
баян в слові
продовження шляху і обєднання з братом всеволодом
на шляху до великого дону
перша зустріч з половцями, перемога ігоря
друга битва, поразка ігоря
полон ігоря
слово святослава
11 днів в полоні
плач ярославни
втеча ігоря
повернення ігоря на батьківщину
хвала ігорю
цитати: Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
З розбрату і постало насилля.
Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.