1.Про якого персонажа повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» йдеться в наведеному фрагменті: «Тепер він мав коло чого ходити. Не був жадний багатства - не на те гуцул жив на світі, - саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами — такою була для нього худiбка» ?

Хорошо, давайте разберемся с анализом байки "Ведмежий суд".

Тема этой байки - нравственные принципы и справедливость.

Идея автора заключается в том, что каждый должен получить заслуженное вознаграждение или наказание за свои действия.

Основная думка байки - необходимость соблюдать правила и быть справедливым по отношению к другим.

Теперь обратимся к композиции байки. Она включает в себя несколько этапов:

1. Экспозиция - в этой части автор представляет читателю главных героев и общую ситуацию, которая будет разворачиваться в байке.

2. Завязка - тут начинается развитие сюжета или проблемы, которую автор хочет рассказать. Герои вступают в конфликт или сталкиваются с проблемой.

3. Кульминация - это точка максимального напряжения в байке, когда конфликт достигает своего пика. В рассматриваемой байке это может быть момент, когда судья выносит решение или когда ведмедица и пчела ссорятся.

4. Развязка - в этой части показывается, как разрешается конфликт или решается проблема, с которой столкнулись герои. В нашей байке это момент, когда судья объявляет свое решение и история завершается.

Теперь давайте обратимся к художественным средствам, которых автор использовал в байке.

Прежде всего, можно отметить использование олицетворения - представление животных (ведмедей, пчелы) в роли людей для передачи определенных идей.

Автор также использовал повторение для усиления эффекта и запоминаемости основных идей.

Также можно увидеть использование сравнений и метафор, чтобы передать определенные смыслы и эмоции.

В целом, эти художественные средства создают богатую и интересную картину в тексте байки.

Надеюсь, эта подробная разборка помогла вам понять основные аспекты байки "Ведмежий суд". Если остались вопросы, пожалуйста, задавайте!

Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з донькою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь Данило подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на бік яких перейшов ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.