У чому полягає внутрішній секрет колодуба​

Перша стадія взаємодії суспільства та природи тривала близько 2,5 млн. років від появи на Землі перших людей, які належали до виду Homo habilis, до початку пізньо-палеолітичної доби, пов’язаної з поширенням виду Homosapiens (людина розумна). Хоча більш до­сконала розумова діяльність, вогонь і досить різноманітні знаряд­дя праці вже дозволяли адаптуватися до різних типів екосистем, не змінюючи фізичної будови тіла. Нечисленні групи людей, озбро­єні кам’яними знаряддями, органічно «вписувались» як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої динамічної рівноваги. Тому можна вважати, що на цій стадії людське суспільство та біосфера в сукупності являли собою функ­ціонально незамкнену глобальну соціо-екосистему, в якій слабкі антропогенні впливи не могли викликати помітних змін у навко­лишньому середовищі.

На другій стадії взаємодії суспільства та природи, що тривала близько 40 тисяч років від початку пізнього палеоліту й до кінця

Другої світової війни, тобто до середини XX століття, людство вже відчутно впливало на навколишнє середовище, причому антропо­генний тиск на природу неухильно зростав разом із розвитком люд­ського суспільства, з удосконаленням виробничих відносин і зна­рядь праці. Людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, але ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків у масштабах усієї планети, тобто динамічної рівноваги біосфери. Негативна діяльність людей поча­ла викликати зворотну реакцію природи (уповільнену й не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством і навколишнім середовищем. Отже, можна вважати, що на цій стадії глобальна соціо-екосистема стала частково функціонально замкненою.

У цій стадії можна виділити три етапи: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням і ри­бальством; агрокультурний, коли основними засобами антропоген­ного впливу на природу були скотарство й землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним фактором руйнування навко­лишнього середовища стало промислове виробництво.

Третя стадія взаємодії суспільства та природи почалася в сере­дині XX століття після закінчення Другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки й техніки, запо­чаткувавши нову науково-технічну революцію. У цей період не­раціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здо­бутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, пошкодження регенераційних механізмів біосфери, деформації складеного протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціо-екосистеми. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що загрожує стати незворотним і при­звести в найближчому майбутньому до такого ступеня деградації навколишнього середовища, що воно стане непридатним для по­дальшого існування людей.

Второе издание было опубликовано уже после получения независимости. В 1994 году был выпущен том “Животный мир”, спустя два года вышло издание “Растительный мир”. Тенденция оказалась не утешительной, поскольку количество редких животных и растений увеличилось на 297 и 390 видов соответственно.

Третье, на данный момент последнее издание Красной книги Украины вышло в 2009 году. В нем было описано 542 вида животных и 826 видов растений и грибов. К сожалению, с каждым годом список редких видов животных увеличивается…1

Крапчатый суслик

Ранее крапчатый суслик встречался на большей части территории Украины. Но из-за уничтожения мест обитания и травли химическими препаратами, их количество резко сократилось. В начале 2000-х популяция сусликов не превышала и тысячи особей, распространенных в Харьковской и Луганской областях небольшими колониями.1

Выхухоль

Выхухоль занесен в Красную книгу не только Украины, но и Российской Федерации. На сегодняшний день насчитывается около 35 000 особей выхухоля, однако популяция их резко сокращается из-за негативного влияния человека на окружающую среду. На территории Украины выхухоль встречается только в Сумской области, численность составляет всего около 300 особей.

Европейская норка

Популяция европейской норки резко сократилась из-за охотничьего промысла и ввоза на территорию Европы более сильного хищника - американской норки. Млекопитающее занесено в список Всемирного союза охраны природы. На Украине обитает около 200 особей.

Корсак (степная лисица)

Из-за ценного меха является объектом охотничьего промысла. Занесен в международную Красную книгу. На Украине популяция степной лисицы встречается только в Луганской области. Численность стаи не более 20 особей.

Обыкновенная рысь

Ранее встречалась почти по всей Европе, однако из-за отстрела большая часть популяции была истреблена. Сегодня она обитает только на территории России, странах Скандинавии, Карпатах, небольшие популяции встречаются в Польше, Белоруссии, Закавказье, странах Центральной Азии и на Балканском полуострове. В Украине насчитывается всего около 400 особей.

Есть животные, которые полностью исчезли на территории Украины. Например, тюлень-монах или белобрюхий тюлень. Ранее он встречался на побережье Крыма, в частности на мысе Тарханкут и на о. Змеином. Сегодня небольшие группы встречаются у берегов Болгарии, Турции и на тунисских островах Зембра и Галите. Общая популяция не превышает и 1000 особей.

Некоторым видам животных повезло чуть больше, и их численность медленно, но восстанавливается.

Выдра

В 1960-х на территории государства насчитывалось около 1 600 выдр. В конце 80 - начале 90-х ареал обитания выдр расширился, благодаря чему численность этих млекопитающих увеличилась до 10 000. Однако, вид остается уязвимым, и занесен в Красную книгу Украины и список Всемирного союза охраны природы.

Барсук и водяная полевка Шермана были вычеркнуты из списка редких и вымирающих животных, поскольку их численность была восстановлена до безопасного уровня.